ПАСЛІН КОЛЮЧИЙ (SOLANUM ROSTRATUM DUNAL) –

ЗАГРОЗА ВРОЖАЮ ТА ЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) – це шкідлива рослина з родини пасльонових, яка становить значну загрозу сільському господарству. Бур’ян внесено до офіційного переліку карантинних організмів України, які мають обмежене поширення. Паслін колючий походить із Мексики. Наразі ця рослина поширена у Північній Америці, Центральній Європі, Середземномор’ї, Австралії, Південній Африці, Східній Європі, на Кавказі, у Казахстані та на Далекому Сході. В Україні Solanum rostratum Dunal зустрічається на території Херсонської області.

Шкодочинність. Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) є одним із найнебезпечніших карантинних бур’янів, через його здатність до швидкого поширення та витіснення культурних рослин. Він особливо шкодить ярим зерновим та просапним культурам, знижуючи врожайність через конкуренцію за вологу, поживні речовини та світло. Окрім цього, рослина є резервуаром для деяких шкідливих комах та збудників захворювань, що становлять загрозу для сільськогосподарських культур.

Паслін колючий належить до рослин із високою насіннєвою продуктивністю. Одна рослина здатна утворити до 15 000 насінин, які зберігають схожість у ґрунті протягом кількох років. Насіння легко поширюється вітром, водою, сільськогосподарською технікою та транспортом, що сприяє швидкому розселенню бур’яну. Рослина добре адаптована до різноманітних кліматичних умов і стійка до посухи.

Морфологія. S. rostratum – однорічний бур’ян, що досягає висоти 1-1,5 м. Стебло товсте, сильно розгалужене, сірувато-пильне, вкрите жовтуватими колючками завдовжки 5-12 мм і дрібними твердими зірчастими волосками. У сприятливих умовах рослина може утворювати розгалужену наземну масу, маючи до 70 гілок і діаметр куща до 70 см. Коренева система стрижнева, розгалужена, проникає в ґрунт на глибину до 3 м. Листя чергове, двічі перисто-розсічене, ліроподібної форми, розташоване на довгих черешках із колючками та твердими волосками, довжиною 5-10 см.

Квітки жовті, зібрані у китицеподібні суцвіття. Віночок колесоподібний, жовтого кольору, діаметром 1-2 см. Основний спосіб запилення – перехресний, що забезпечується комахами; самозапилення спостерігається рідко.

Плід – одногніздна, напівсуха, куляста ягода завдовжки 5-12 мм, укрита чашечкою з колючками. На одній рослині може формуватися до 180 ягід, кожна з яких у середньому містить близько 70 насінин. У процесі дозрівання плоди розтріскуються.

Насіння темно-коричневе або чорне, брунькоподібної форми, сплющене з боків. Верхівка насінини округла, а в основі є невеликий виступ. Насіннєвий рубчик круглий, невеликий, у вигляді поглиблення на нижньому звуженому кінці. Поверхня насінини сітчаста, зморшкувата, з малюнком, що нагадує бджолині стільники. Розміри насінини становлять 2,5-3 мм у довжину, 1,75-2 мм у ширину та 1-1,25 мм у товщину.

Паслін колючий розмножується насінням, яке після потрапляння на ґрунт може переноситися вітром або поширюватися разом із брудом на колесах транспортних засобів. Дозрілі рослини легко відокремлюються від кореня й перекочуються під дією вітру, що сприяє їх поширенню на значні відстані. Насіння цього бур’яну може потрапляти в нові країни та регіони з насіннєвим матеріалом, продовольчим і кормовим зерном, шротом, насінням овочів і квітів, сіном, соломою та іншими вантажами.

Фітосанітарні заходи. Запобігання інтродукції та поширенню пасльону колючого на території України потребує впровадження комплексних фітосанітарних заходів. Основною метою – є недопущення потрапляння насіння цього інвазійного виду через транспортні засоби, вантажі та матеріали. У зв’язку з цим заборонено ввезення насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур, забрудненого насінням пасльону колючого. Використання такої продукції регулюється індивідуально на основі оцінки ризиків у кожному конкретному випадку.

«Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» наголошує, що для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідно систематично проводити обстеження земельних угідь, а саме:

• узбіч і схилів основних автомобільних та залізничних магістралей;
• територій станцій, через які транспортується сільськогосподарська продукція;
• пунктів ввезення, зберігання та використання забрудненого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих територій у радіусі 3 км;
• сільськогосподарських угідь.

У районах, де паслін колючий натуралізується, необхідно організувати комплекс заходів боротьби з бур’яном, щоб мінімізувати його поширення та засміченість ґрунтів.

Для уникнення занесення насіння пасльону в ґрунт із насінням сільськогосподарських культур (особливо овочів та квітів), а також із органічними добривами, рекомендується:

• ретельно очищати насіннєвий матеріал;
• подрібнювати фуражне зерно до розміру менше 1 мм за одним із вимірів;
• гранулювати або запарювати зерно перед використанням;
• вносити на поля тільки добре перепрілі добрива тваринного та рослинного походження.

На сильно забруднених ділянках варто запроваджувати вирощування культур, стійких до впливу бур’яну, зокрема озимих зернових, багаторічних і однорічних трав, гороху та інших зернобобових. Після збирання врожаю зернових необхідно здійснювати лущення стерні з подальшим обробітком ґрунту за системою напівпару. Це сприяє ефективному знищенню вегетативних частин бур’яну.

Для очищення орного шару від насіння бур’яну рекомендовано протягом 3-4 років здійснювати регулярне видалення пасльону до утворення насіння. Це дозволяє знизити кількість насіння в ґрунті на 90-98%. На землях, що не обробляються, бур’ян слід знищувати шляхом оранки, лущення або культивації. На ділянках із виявленими осередками пасльону рекомендовано проводити скошування бур’яну не менше трьох разів за вегетаційний сезон, переважно в періоди бутонізації або цвітіння, до формування насіння.

Комплексний підхід до боротьби з пасльоном колючим дозволяє ефективно контролювати його поширення, зберігати екологічну рівновагу та підвищувати продуктивність сільськогосподарських угідь.