Доки є небо синє, доки серця палають.

Доки пшеницю сіють – Герої не вмирають!

Три роки повномасштабного вторгнення, 11 років незламного спротиву.

Дебальцеве, Іловайськ, Донецький аеропорт, Савур-Могила, Буча, Ірпінь, Маріуполь, Авдіївка, Херсон, Бахмут, Покровка … – скільки їх великих і малих боїв і трагедій?

ВОНИ – справжні герої, що загинули зі зброєю в руках в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

ВОНИ – мужні, незламні сини і доньки українського народу, що виривають кожен клапоть української землі у ворога.

ВОНИ – парамедики, волонтери, засновники фондів і притулків, організатори маршів, аби голос України почули на всіх континентах.

Одними із символів незламності духу українських воїнів стали оборонці Донецького аеропорту – «кіборги». Серед героїв-кіборгів наші земляки – Ніколай Ніколаєнко, Сергій Абрютін, 18-річний Сергій Табала (Сєвєр).

В Іловайському котлі загинули дев’ятеро бійців з Сумщини: Олександр Глуходід (Гор), Юрій Дудка, Андрій Ляшко (Нац), Олександр Самосадов (Крим, Пушкарь), Артем Кузяков (Арт), Юрій Бережний, Василь Лепетюха (Дєд), Юрій Лавошник, Руслан Батраченко.

19 липня 2014 року у бою під Лисичанськом, при зайнятті висоти був впритул розстріляний Максим Савченко. Його брат Денис Савченко, майор 27-ої реактивної артилерійській бригади ім. кошового отамана Петра Калнишевського, загинув 13 березня 2024 року внаслідок влучання ворожого БпЛА типу “Шахед” у житловий будинок.

24 лютого 2022 року загинула при виконанні бойового завдання, коли разом з побратимами потрапила у ворожу засідку Ольга Свіргун.

7 березня 2022 року при виконанні бойового завдання загинули бійці загону сумської територіальної оборони: Євген Степаненко, Роман Кукленко, Олександр Бєлявський та Георгій Цедік, коли розвідували бойову колону російських військових і натрапили на засідку.

7 березня 2022 року на Чернігівщині загинув заступник командира роти з технічної частини 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр – сумчанин Роман Вигоняйло, який воював від самого початку вторгнення російських військ в Україну у 2014 році.

Героїчно загинув 29 березня 2022 року, зі зброєю в руках захищаючи Київ від російського агресора на Житомирському напрямку, уродженець Тростянця – Дмитро Євдокимов (Реверс).

30 травня 2022 року сержант Євгенія Семененко загинула, коли в машину швидкої допомоги, на якій евакуйовували пораненого, влучила ракета.

9 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув сапер інженерно-саперного взводу 2-го штурмового батальйону – Володимир Масалітов (Шаман).

31 травня 2023 року поблизу Бахмута загинув 23-річний захисник, навідник механізованого батальйону – Богдан Бєлашов (Бєлка).

19 липня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет рідної України, під час бойових дій на території Краснопільської громади, загинув Олександр Деменко, навіки залишившись патріотом своєї країни.

І їх число невпинно зростає, адже щодня відбуваються події, які згодом будуть записані на скрижалях новітньої історії. Нам і нашим нащадкам ще доведеться їх аналізувати й досліджувати. Їх імена безсмертні, вони залишаються із нами навічно, адже віддали свої мрії, сподівання, свої плани, свої життя за нас із вами, за мир у рідному краї, за волю українців і територіальну цілісність держави Україна.

Через хворобливі амбіції московитів, сьогодні Україна у смертельній небезпеці, тому кожному із нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати для наслідування приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому.

ВОНИ – Герої нашого часу, вони пишуть сучасну історію України. І саме вони, напишуть головну сторінку української історії – День Перемоги!

Російсько-українська війна точиться вже довше ніж Друга світова. Війна – жорстока, нещадна, кривава. Агресор знищує наш генофонд. Наші воїни мужньо захищають неподільну, соборну Україну, тому моральний обов’язок кожного громадянина зробити все можливе для Перемоги над агресором. Мужні, хоробрі, добрі, сповнені патріотизму та любові до України, воїни кожного дня ризикують своїм життям та здоров’ям, живуть у важких польових умовах, вдень і вночі захищають наше мирне життя. Наше завдання допомагати і дбати про тих, хто продовжує боротися за наше майбутнє і зберегти пам’ять про людей, які поклали життя за волю й незалежність України.

Герої не вмирають!