Хвороби розсади і захист від них

В Сумській області розсадний спосіб вирощування рослин із насіння давно набув популярності серед садівників-любителів, оскільки рослини, що висаджені у відкритий ґрунт набагато стійкіші до хвороб і шкідників, ніж ті, що виросли після посіву безпосередньо в ґрунт. Крім того, вони розвиваються набагато швидше. Плануючи вирощувати розсаду, потрібно знати терміни посіву культури, причому не завадить звірити свої розрахунки з садівничим місячним календарем поточного року. В нашому регіоні широко культивують розсаду томатів та перцю. Розсада перцю в домашніх умовах, при правильному догляді, хворобами практично не уражується.

Здорова й міцна розсада – запорука майбутнього врожаю. Разом з тим, умови закритого ґрунту мають свою специфіку: високі вологість і температура повітря, недостатня вентиляція сприяють масовому розвитку хвороб і фітофагів упродовж вегетації культури. 

Хвороби бульб картоплі. Готуємося до посадки 

Найбільш поширеними хворобами картоплі в сховищі є різні гнилі, які особливо агресивні і небезпечні у тому приміщенні, де при невідрегульованих повітряному і температурному режимах зберігаються великі маси картоплі. Інфекція цих хвороб потрапляє у сховище разом з бульбами з поля, де вона накопичувалася протягом багатьох років, коли там вирощували картоплю.

Суха гниль. Проявляється в основному в період зберігання бульб і найбільш – через 2-3 місяці після збирання. На поверхні бульби утворюются сірувато-бурі або матові, вдавлені в м’якуш плями різної величини, м’якуш під ними стає бурим, трухлявим і сухим. Пізніше ураження збільшується, плями набувають зморшкуватого вигляду, на їх поверхні появляються невеликі випуклі сірувато-білі, рідше жовтуваті або рожеві, подушечки гриба. В сухому підвалі бульби, уражені гнилизною, поступово висихають, а їх шкірочка зморщується, набуває вигляду складок і стає настільки твердою, що її важко розрізати ножем.

Оптимальні умови для розвитку збудника сухої гнилизни є температура повітря 17-25^оС, відносна вологість –  70% і вільний доступ кисню.

Висаджені в полі бульби, уражені сухою гнилизною, часто зовсім не проростають, що веде до зрідження посівів, або дають слабкі паростки і формують недорозвинуті кущі.

Весняний догляд за посівами озимих зернових культур

Після відновлення весняної вегетації  за переходу середньодобової плюсової температури понад +5°С. Залежно від стану поля до заходів догляду слід віднести: підживлення, захист рослин від збудників хвороб та шкідників, обробка гербіцидами. По відновленню весняної вегетації – кущіння озимих, доцільно проведення ранньовесняного боронування посівів поперек рядків, прикореневе підживлення азотними та іншими добривами з додаванням мікроелементів. Надзвичайно важливим заходом весняного догляду за посівами озимих культур є підживлення азотними добривами. Адже навесні кореневмісний шар ґрунту на полях озимих культур, зазвичай, збіднений на поживні речовини, особливо на азотовмісні сполуки, які легко вимиваються в глибші ґрунтові шари.

Перше підживлення озимини проводять по мерзлоталому ґрунту за переходу температури понад 0°С, коли верхній ґрунтовий шар перезволожений. За таких умов добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтом. Особливо важливим це підживлення є для слаборозвинутих посівів.