Започатковане в Україні 7 грудня 2019 року неофіційне щорічне свято Всесвітній день української хустки, покликане об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. З давніх-давен хустка для українців була оберегом – символом жіночності, кохання і вірності. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Вибір хустки залежав від пори року, певного приводу та вподобань. Жінки були прагматичними та дбали про своє здоров’я. Наречена могла спокійно вдягнути вінок на хустку, якщо весілля справляли взимку. На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні дні – стримані. Молодих дівчат вабили білі хустки, а також хустки з орнаментами та цікавим поєднанням кольорів. Старші жінки обирали більш прості моделі, зазвичай у темній кольоровій гаммі. Виключно чорні хустки носили вдови. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших. Хустка могла багато розповісти про матеріальний стан сім’ї. Вона вважалася доволі дорогою річчю: ще століття тому святкова хустка коштувала не менше, ніж половина місячного прибутку господаря середнього класу. Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція збереглася в Україні й донині. День хустки символізує об’єднання жіночих поколінь, передавання хустки від матері до доньки як цінності, плекання українських традицій та звичаїв. Доторкнутися до історії спробували і представниці слабкої статі в нашій установі. Старенькі автентичні хустки приміряли на себе дівчата відділу фітосанітарного аналізу. |
|
|