|
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ» БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ Найбільше уражуються представники родини Розоцвітих: глід, айва, кизил, груша, яблуня, горобина, ірга. Дуже мало відомо про ураження малини і троянди. Деякі види глоду і кизилу є резерваторами інфекції. Шкодочинність збудника значна внаслідок швидкого поширення хвороби. В деяких садах опіком уражується до 90% плодових дерев. Збудник бактеріального опіку зимує виключно в інфікованій рослині-господарі. Виразки, що перезимували, є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають у рослини через квіти, рани, тріщини, продихи.Найтиповішими ознаками ураження є: 1. В’янення і загибель суцвіть. Бруньки не розкриваються, стають коричнюватими, чорніють, засихають, але не опадають. 2. В’янення і загибель гілок і пагонів. Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, що через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. 3. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають. 4. Уражені молоді плоди також стають коричневими або чорними, засихають і залишаються висіти на плодоніжках. На стиглих плодах ураження опіком проявляється у вигляді невеликих некротичних плям майже чорного кольору. Ексудату може не бути: Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Обовязковий карантинний догляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу з його розміщенням в інтродукційно-карантинному розсаднику. Для вчасного виявлення хвороби – обстеження насаджень у період цвітіння та достигання плодів. При виявленні опіку плодових – особливий карантинний режим, негайне викорчовування і спалювання багаторічних насаджень. Після викорчовування дезінфекція технічних засобів наявними засобами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21. |
|
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «СУМСЬКА ОБЛАСТНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ» КАЛІФОРНІЙСЬКА ЩИТІВКА Шкідник – широкий поліфаг, пошкоджує близько 270 видів рослин з 84 родин. В Україні поширена у лісостеповій зоні. За помірних кліматичних умов утворює 2 генерації, у деякі роки, а також на півдні України, може бути 3-я, неповна генерація. Щитівка пошкоджує всі наземні органи рослин. Щиток самки круглий, діаметром до 2 мм з білою облямівкою, розташованої в центрі щитка. Щиток самця видовжено-овальний, завдовшки 1 мм. За кольором щиток самки подібний до забарвлення кори дерев. Тіло самки під щитком кругле, плоске, лимонно-жовте. Дорослий самець світло-помаранчевого кольору з добре розвинутими вусиками, ногами і однією парою крил. Ротовий апарат відсутній. Личинка бродяжка має довгасто-овальної форми тіло, довжина якого складає від 0,2 до Фітосанітарний контроль та лабораторну експертизу проводять при надходженні імпортного посадкового та прищепного матеріалу. Забороняється ввезення зараженого посадкового матеріалу. При виявленні шкідника проводиться знезараження посадкового матеріалу з обов’язковою перевіркою ефективності знезараження. Також потрібно проводити очищення дерев від відмерлої кори, прорідження крони дерев,видалення сухих гілок, знищення прикореневої і чагарникової порослі навколо стовбурів, в міжряддях і на узбіччях доріг, знищення рослинних решток. По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ» АМЕРИКАНСЬКИЙ БІЛИЙ МЕТЕЛИК Американський білий метелик — білосніжний, з шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Самки відкладають яйця на нижню частину листка, після чого гинуть. Небезпечний для майже 300 видів рослин. Серед садових дерев найуразливіші шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Гусениці поїдають листя – шість-вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити. Основний спосіб поширення – самостійне переміщення метеликів на певні відстані. Гусениці перед заляльковуванням розповзаються на 20- З метою попередження занесення проводиться фітосанітарний контроль при переміщенні сільськогосподарської продукції, пакувальної тари, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон по АБМ в середині країни та при імпорті; періодичні обстеження багаторічних зелених насаджень в населених пунктах, лісосмугах, плодових садів, вздовж доріг, візуально та за допомогою феромонних пасток В зоні поширення АБМ проводять зрізання та знищення всіх виявлених при огляді зелених насаджень павутинних гнізд. Обрізку з подальшим спалюванням павутинних гнізд необхідно проводити в той період, коли гусениці знаходяться ще в гнізді. Обробка плодових садів та лісосмуг інсектицидами та біопрепаратами відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21. |
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»
КАРАНТИННІ ШКІДНИКИ ЛІСУ
Чорноголові листовійки брунькоїди заселяють переважно ялицеві та ялинові ліси. Внаслідок живлення личинок відбувається осипання хвої. Непарний шовкопряд, азіатська раса, пошкоджує понад 300 видів рослин. Шкідник надає перевагу дубу, ліщині, модрині, осиці, березі.
Сибірський шовкопряд найнебезпечніший з-поміж хвоє- та листогризучих шкідників. Найбільше пошкоджує модринові, смерекові та кедрові ліси, що призводить до всихання дерев.
Довгоносики уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр. Вони заселяють їх верхівки, через що в таких лісах часто спостерігається суховерхівковість.
Модринова златка оселяється на ослаблених деревах і лісоматеріалах. У деревині златка проробляє поперечні ходи, в результаті здорові тканини ослабленого дерева відмирають, і згодом дерево гине. Крона ураженого дерева розріджується, хвоя втрачає блиск і жовкне на кінчиках.
Небезпечними є види вусачів роду Monochamus, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна, але іноді ушкоджують інші хвойні дерева.
Несправжній короїд – широкий поліфаг, може жити та розвиватись у продуктах рослинного походження (зерно, борошно), лікарській сировині, на деревині (всі види бамбуку, вироби з деревини усіх порід). Під час заселення надає перевагу мертвій деревині.
Ялівцевий кліщ. Пошкоджує хвойні породи, головним чином з родини кипарисові, а також ялівець, тую. Основні симптоми пошкодження хвойних порід кліщами це знебарвлення частин рослин, уповільнений ріст, хлоротичне пожовтіння, побуріння.
Не дозволяється завезення на територію України пиломатеріалів з корою. Для лісоматеріалів встановлено певні умови та регламентуючі терміни, протягом яких їх можна транспортувати з корою. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.
По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.
ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія»
Золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis
Рослини-живителі, шкодочинність. Основною рослиною-живителем нематоди є картопля. Також,уражуються томати,баклажани,інші види пасльонових. Картопляна цистоутворююча нематода – основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цисто утворюючою нематодою (захворювання глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у грунті можлива повна загибель рослин. Особливо великої шкоди нематода завдає на присадибних ділянках, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Біологія. У грунті зимують цисти, які містять яйця та личинки, кількість яких може коливатись в значних межах. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці. Весною, за сприятливих умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослин-живителя, з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти й заселяє корені рослин. Дозріваюча самка спочатку округлюється, а потім роздувається під тиском яєць, які утворюються всередині її тіла. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріплені до кореня. Червоподібні самці мігрують в грунт, запліднюють самок і гинуть. В кінці вегетаційного сезону самка також відмирає,її оболонка темнішає: спочатку жовкне,потім набуває золотисто-жовтого, нарешті, темно-бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність якої зберігається впродовж багатьох років. Симптоми ураження. Специфічні ознаки захворювання рослин глободерозом відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває бородатого вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього – зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб, погіршується їхня якість – зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С. В Україні золотиста картопляна нематода поширена в таких областях: Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська. Фітосанітарні заходи Забороняється ввезення садивного матеріалу й грунту із зон зараження золотистою картопляною нематодою. Карантинне інспектування посадок картоплі проводиться в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного дослідження відбирають зразки грунту. В разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. До основних винищувальних заходів відносять також – дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами. На основі досліджень Житомирського національного агроекологічного університету встановлено,що високу ефективність очищення грунту від золотистої картопляної нематоди протягом одного вегетаційного періоду отримано в результаті вирощування конюшини лучної - 67,7%,тимофіївки лучної - 63,5%, люцерни – 61,4%. Найвищий нематодоочищуючий ефект грунту спостерігався при вирощуванні нематодостійких сортів, при вирощуванні яких чисельність особин нематод зменшилась на 66,9-75,7%. Встановлено, що трьохрічне вирощування стійких проти золотистої картопляної нематоди сортів картоплі є дуже ефективним. У випадку виявлення карантинного організму звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-80, 60-51-73. |