Ялинова листокрутка

У зв’язку з новими торгово-економічними відносинами, щороку є загроза завезення імпортованою рослинною продукцією, саджанцями хвойних дерев, ялинової листокрутки (Choristoneura fumiferana Clemens). Це небезпечний шкідник хвойних дерев в Північній Америці та Канаді. Періодичні спалахи ялинової листокрутки є частиною природного циклу подій, пов’язаних із ялицею бальзамічною (Abies balsamea).

Листокрутка становить загрозу для деяких цінних хвойних порід дерев у регіонах ЄОЗР, до якого входить і Україна. Ялинова листокрутка пошкоджуючи хвою дерев, впливає на подальший розвиток дерева та призводить до зниження його товарної якості. Цей шкідник віднесений до списку А-1 «Карантинні організми, відсутні на території України».

Галовий кліщ фуксії

Галовий кліщ фуксії – Aculops fuchsiae Keifer – є різновидом кліща родини Eriophyidae. Живиться рослинами фуксії, викликаючи спотворення молодих пагонів і квітів.

Розвиток цього виду детально не описаний, але можна з упевненістю припустити, що дві німфальні стадії передують дорослому. Невідомо, чи має місце дейтерогінія (наявність двох жіночих форм) у життєвому циклі. Кліщі живуть і розмножуються всередині складок тканини, і серед волосків рослин, але не в межах галлів. У міру росту рослин кліщі залишають заселену ділянку і рухаються вгору.

Сажка картоплі

Thecaphora solani (Thirumulachar & O’Brien) Mordue – вид грибів з роду Thecaphora, який викликає сажку картоплі. Наявність потворних розростань бульб; поява клубкоподібних наростів (галів) на нижній частині стебла і столонах. Всередині можна побачити тканину з рясними ребристими ділянками і темно-коричневими плямами. Вони мають чорний вуглецевий вигляд. В середині містяться спори грибка, звідки і походить назва захворювання. Заражені бульби згодом стають сухими коричневими порошкоподібними масами спор. 

Хвороба розповсюджена в Мексиці, Панамі, Болівії, Венесуелі, Колумбії, Перу, Чилі, Еквадорі.

Айлант найвищий або китайський ясен

Ailanthus altissima (Mill.) Swingle

В Україні цю деревну рослину віднесено до регульованих некарантинних шкідливих організмів. Дуже швидкоросле листопадне дерево з родини сімарубових (різновид сумахових). У себе на батьківщині (Китай) сягає 30 м висоти, але живе порівняно недовго – 980-100 років).

Посухостійкий, димогазостійкий, невибагливий до ґрунту, морозостійкий. Його чомусь назвали айлантом найвищим (Ailantus altissima), мабуть, через те, що дуже швидко росте в молоді роки, ніби евкаліпти або наші тополі. Має 15 видів. А найвищий, або китайський, проник в 13 столітті в Закарпаття з Балкан природним шляхом.

Завдяки високій схожості насіння (до 100%), щорічних рясних врожаїв, повністю акліматизувався, росте в садах, парках, скверах, виноградниках на різних категоріях земель, навіть в полишених садибах, канавах та кюветах. Айлант також зустрічається в культурах держлісфонду, де його ніхто не очікував побачити.

Суринамський борошноїд

Поширений повсюдно, найбільш шкодочинний на півдні України.

Пошкоджує зародки насіння злакових культур, соняшнику, а також борошно, кондитерські вироби та сухофрукти.

Жук завдовжки 1,8-3,5 мм, має забарвлення від жовтого до чорно-бурого, передньогруди відділені від черевця перетяжкою, на боках передньоспинки є по шість зубчиків; самці відрізняються від самок наявністю зубця на нижньому боці стегна задніх ніг. Яйце розміром 0,8-0,9 мм, видовжено-овальне, біле. Личинка – до 4 мм, з трьома парами ніг жовтого кольору, голова жовтувато-коричнева, на спинному боці трьох грудних сегментів по парі коричневих плям. Лялечка – 2,5-3,4 мм жовтувата, з приплюснутим тілом і шпичакоподібними виростами по боках.

Бактеріальне в’янення (вілт) гвоздики

Цю хворобу викликає бактерія Burkholderia caryophylli (синонім – Pseudomonas caryophylli). Хвороба поширена в Великобританії, Аргентині, Німеччині, Данії, Франції, Нідерландах, Швеції, США. Це типовий судинний бактеріоз, що уражує судини стебла і коріння.

За температури ґрунту +17⁰С, відбувається швидке розмноження бактерій вздовж судин (через ксилему). Хвороба проявляється двома різним симптомами. В одному випадку ненормальним скручуванням самих молодих листочків; пізніше, через 4-5 тижнів, такі рослини набувають сіро-зеленого кольору і в’януть, а коріння загниває. В іншому випадку хвороба розвивається значно повільніше і легше виявляється. В цей період в’януть бокові пагони, розтріскуються стебла і утворюються глибокі язви, особливо на нижніх міжвузлях. Часто тріщини бувають заповнені буро-жовтим або коричневим слизом, що складається з бактерій. Розтріскування часто викликає такі порушення в судинній системі, що рослина гине.

Диплодіоз – небезпека урожаю кукурудзи

За валовим збором і урожайністю кукурудза посідає перше місце в світі. На жаль, світові втрати зерна кукурудзи внаслідок шкодочинної дії фітопатогенів становлять близько 10%.

Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton синонім Diplodia zeae Lev – це грибкове захворювання. Головний господар – кукурудза (Zea mays); St.maydis Sutton може також уражувати рослини роду бамбук (Bambusa).

Патоген найчастіше уражує кукурудзу, а саме: качани цієї культури. Проте постраждати можуть і стебла, листя, а іноді й коріння рослини. Поширений в Америці, Азії та Африці, був виявлений в країнах Європи: Австрії, Італії, Румунії.