Шарка (віспа) – небезпечний вірус кісточкових

Шарка або віспа сливи – є однією з найбільш серйозних хвороб кісточкових. Слово «шарка» в перекладі з болгарської мови означає «кільця» чи «дуги», оскільки саме в цій країні в 1915 році була вперше виявлена на сливах, яку потім назвали «віспою». Як вірусна, хвороба описана у 1932 році. Відтоді вірус, прогресуючи, поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. Хвороба була виявлена з обмеженим поширенням в Азії, Південній і Північній Америці. На жаль, в Україні шарка також розповсюджена в тих регіонах, де вирощують сливу: у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Одеській областях та в Криму.

Хворобу спричинює вірус Plum pox potyvirus (PPV), який включено до Списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні».

Цей патогенний вірус уражує рослини роду Слива (Prunus). Вірус здатен пошкоджувати не лише сливу, а й вишню, абрикос, мигдаль, персик та інші кісточкові культури. Особливий збиток хвороба завдає абрикосу, персику та сливі, оскільки знижує якість плодів і викликає передчасне їх опадання.

Симптоми шарки можуть проявлятися на листках, пагонах, корі, пелюстках, плодах і кісточках. На листках симптоми особливо чітко помітні в весняний період через 3-4 тижні після цвітіння. Ознаки шарки на листках: хлоротичні плями, кільця, смуги, пожовтіння жилок і навіть деформація листя. Уражені плоди деформовані, мають знебарвлені плями і кільця, розвиток тканини плодів у цих місцях припиняється, утворюються заглибини, які нагадують віспу. В місцях ураження тканина плодів частково відмирає і заповнюється камеддю. Кісточки уражених плодів мають бліді кільця і плями.

Патологічний ефект хвороби виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (плоди стають дрібними, гіркими або без смаку), їх достроковому осипанні та зниженні врожайності від 25% до повної втрати.

Поширюється вірус шарки слив із зараженим прищепним та посадковим матеріалом, із хворою кореневою паростю, знаряддями праці, насінням та комахами-переносниками (попелицями). Швидкість передачі хвороби достатньо велика, кількість уражених вірусом рослин може вдвічі збільшуватися за один сезон. Після інокуляції інкубаційний період може тривати кілька місяців, системне розповсюдження триває кілька років.

Для боротьби з хворобою обов’язковим є знищення уражених дерев шляхом їх викорчовування та спалювання. Виявлення та ідентифікація вірусу шарки в садивному матеріалі здійснюється шляхом фітосанітарної експертизи з використанням сучасних методів молекулярної діагностики.

Оскільки не існує лікування вірусу шарки сливи, і збудник може спричинити руйнівні проблеми в саду, запобігання поширенню вірусу має вирішальне значення. Найкращий спосіб запобігання вірусу віспи – використання здорового посадкового матеріалу. Знищення інфікованих дерев – єдиний спосіб боротьби.

Фітосанітарні заходи

·        заборона завезення садивного матеріалу у вільні зони з регіонів поширення захворювання;

·        карантинний огляд, лабораторна експертиза;

·        обстеження посадок: через 21-28 днів після цвітіння та в період дозрівання плодів.

·        в зонах суцільного ураження заміна сприйнятливих сортів стійкими і толерантними;

·       в зоні часткового ураження обовязкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю;

·        боротьба з комахами-переносниками.

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.

 
▲ Вгору