Айлант найвищий або китайський ясен

Ailanthus altissima (Mill.) Swingle

В Україні цю деревну рослину віднесено до регульованих некарантинних шкідливих організмів. Дуже швидкоросле листопадне дерево з родини сімарубових (різновид сумахових). У себе на батьківщині (Китай) сягає 30 м висоти, але живе порівняно недовго – 980-100 років).

Посухостійкий, димогазостійкий, невибагливий до ґрунту, морозостійкий. Його чомусь назвали айлантом найвищим (Ailantus altissima), мабуть, через те, що дуже швидко росте в молоді роки, ніби евкаліпти або наші тополі. Має 15 видів. А найвищий, або китайський, проник в 13 столітті в Закарпаття з Балкан природним шляхом.

Завдяки високій схожості насіння (до 100%), щорічних рясних врожаїв, повністю акліматизувався, росте в садах, парках, скверах, виноградниках на різних категоріях земель, навіть в полишених садибах, канавах та кюветах. Айлант також зустрічається в культурах держлісфонду, де його ніхто не очікував побачити. Крилате насіння розносять сильні зимові вітри на значні відстані від материнських дерев. Має ажурну пальмовидну крону та різні декоративні форми (рожево-плідну, біло-плямисту та плакучу). Коренева система поверхнева, потужна, що стимулює вібростійкість дерев та закріплює стрімкі схили, осипи, промоїни, швидко заліснює зони рекультивації та ділянки колишніх кар’єрів. Щоправда, в дубових насадженнях айлант раніше від інших займає верхній ярус, що не дуже подобається лісівникам.

Айланту, як бур’яну, у нас досить. Насамкінець слід нагадати про його переваги і корисні властивості: деревина легка, але досить міцна, годиться на столярні вироби. З неї можна виготовляти папір. Китайці здавна використовували листя айланта на відгодівлю шовкопряду, а кору разом з квітами – в гомеопатії та тибетській медицині.