Вірус мозаїки люцерни (ВМЛ)

Збудник багатокомпонентний вірус Alfalfa mosaic virus

Синоніми – м’яка мозаїка.

Збудник широко поширений в природі, інфікує близько 600 видів рослин із 70 родин, серед яких найбільше економічне значення мають томати, тютюн, квасоля, перець, горох, соя та картопля. Останнім часом фіксують збільшення цієї інфекції серед посівів сої, що пов’язують зі спалахами соєвої попелиці (Aphis glycines).

Симптоми на зараженій рослині значною мірою залежать від штаму вірусу, сорту господаря, стадії росту на момент зараження та умов навколишнього середовища.

Вертицильозне в’янення сої

Збудник – недосконалий гриб порядку гіфоміцетів, який належить до ґрунтових фітопатогенів, Verticillium dahlia Kleb.

Синоніми: вертицильоз, вертицильозне в’янення, вілт.

Збудник уражує близько 700 видів дводольних культурних і диких рослин. Злакові культури не уражує.

Поширений повсюдно.

У фазі сходів захворювання проявляється у вигляді побуріння підземного стебла і сім’ядоль, уражується точка росту, на якій з’являється рожева притерта плівка.

Каптурник багатоїдний

Одним з карантинних шкідників, який може бути виявлений в імпортній продукції, є каптурник багатоїдний (Dinoderus bifoveolatus Woll). Цей шкідник віднесений до Списку А-1 «Карантинні організмі відсутні в Україні».

Широкий поліфаг. Жуки і личинки пошкоджують продукцію рослинного походження: зерно, тютюнову сировину, горіхи кеш’ю і кісточки авокадо, лікарську сировину, деревину.

Регіонами розповсюдження D. bifoveolatus Woll – є тропіки і субтропіки майже усіх континентів, зокрема: Азії, Африки, Центральної Америки та країн Карибського басейну, Південної Америки, Океанії.

Діабротика особлива – Diabrotica speciosa

Цей вид включено до списку А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні».

Географічне поширення. Південна Америка: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Перу, Уругвай.

Рослини-живителі. Личинки D. Speciosa живляться коренями кукурудзи, пшениці, арахісу, сої, картоплі та інших с/г культур. Дорослі жуки широкі поліфаги, які зареєстровані на понад 60-ти видах.

Морфологія і біологія.

Вербова горностаєва міль

Метелик з розмахом крил 18-20 мм; передні крила білі з 25-30 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами, верхівка крила темно-сіра; задні крила сірі, однобарвні. Яйце розміром 0,8х0,4 мм; світло-жовте. Гусениця до 20 мм завдовжки, темно-сіра, голова чорна, потиличний і анальний щитки чорно-бурі. Лялечка – 9-11 мм, бурувато-жовта, голова темно-бура. 

Увага! Амброзія полинолиста! 

З’явились сходи амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia).

Шкодочинність амброзії в районах масового поширення винятково велика. Вона складається не тільки із засмічення врожаю сільськогосподарських культур, а й зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і, особливо, негативного впливу на здоров’я людей.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Добре відомо, що пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очі, з’являється нежить і сльозотеча, розвивається астма.

При проведенні обстежень необхідно враховувати, що в початкові фази росту (2-4-ох справжніх листків) амброзія полинолиста дуже схожа на полин звичайний. Одна з головних відмінних ознак – наявність опушення на стеблі амброзії (у полину його немає). 

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур.

Східна плодожерка – небезпечний шкідник плодових

Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) – поліфаг, пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо плоди і пагони персика, плоди сливи, абрикоса, груші, яблуні, айви, вишні.

Батьківщиною – є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. В Україні вперше шкідника виявили в 1967 році в пагонах і плодах персика в Одеській області. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України.