Каптурник багатоїдний

Одним з карантинних шкідників, який може бути виявлений в імпортній продукції, є каптурник багатоїдний (Dinoderus bifoveolatus Woll). Цей шкідник віднесений до Списку А-1 «Карантинні організмі відсутні в Україні».

Широкий поліфаг. Жуки і личинки пошкоджують продукцію рослинного походження: зерно, тютюнову сировину, горіхи кеш’ю і кісточки авокадо, лікарську сировину, деревину.

Регіонами розповсюдження D. bifoveolatus Woll – є тропіки і субтропіки майже усіх континентів, зокрема: Азії, Африки, Центральної Америки та країн Карибського басейну, Південної Америки, Океанії.

Діабротика особлива – Diabrotica speciosa

Цей вид включено до списку А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні».

Географічне поширення. Південна Америка: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Перу, Уругвай.

Рослини-живителі. Личинки D. Speciosa живляться коренями кукурудзи, пшениці, арахісу, сої, картоплі та інших с/г культур. Дорослі жуки широкі поліфаги, які зареєстровані на понад 60-ти видах.

Морфологія і біологія.

Вербова горностаєва міль

Метелик з розмахом крил 18-20 мм; передні крила білі з 25-30 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами, верхівка крила темно-сіра; задні крила сірі, однобарвні. Яйце розміром 0,8х0,4 мм; світло-жовте. Гусениця до 20 мм завдовжки, темно-сіра, голова чорна, потиличний і анальний щитки чорно-бурі. Лялечка – 9-11 мм, бурувато-жовта, голова темно-бура. 

Увага! Амброзія полинолиста! 

З’явились сходи амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia).

Шкодочинність амброзії в районах масового поширення винятково велика. Вона складається не тільки із засмічення врожаю сільськогосподарських культур, а й зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і, особливо, негативного впливу на здоров’я людей.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Добре відомо, що пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очі, з’являється нежить і сльозотеча, розвивається астма.

При проведенні обстежень необхідно враховувати, що в початкові фази росту (2-4-ох справжніх листків) амброзія полинолиста дуже схожа на полин звичайний. Одна з головних відмінних ознак – наявність опушення на стеблі амброзії (у полину його немає). 

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур.

Східна плодожерка – небезпечний шкідник плодових

Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) – поліфаг, пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо плоди і пагони персика, плоди сливи, абрикоса, груші, яблуні, айви, вишні.

Батьківщиною – є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. В Україні вперше шкідника виявили в 1967 році в пагонах і плодах персика в Одеській області. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України. 

СОРГО АЛЕПСЬКЕ АБО ГУМАЙ

(SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS.)

Сорго алепське (гумай) – багаторічний, однодольний бур’ян, що поширений в основному в степовій зоні України. Рослина віддає перевагу вологим, теплим ґрунтам з хорошою освітленістю та родючістю. Найчастіше засмічує поля, зрошувальні канали, сади та городи. Сходи сорго алепського з’являються в середині березня – травні, процес цвітіння в липні-серпні, а плід може формуватись в період з серпня по жовтень.

Мінімальними температурами ґрунту, що сприяють сходам сорго алепського є +10+12⁰С. Кореневища взимку витримують мороз до –15⁰С. 

Шарка (віспа) – небезпечний вірус кісточкових

Шарка або віспа сливи – є однією з найбільш серйозних хвороб кісточкових. Слово «шарка» в перекладі з болгарської мови означає «кільця» чи «дуги», оскільки саме в цій країні в 1915 році була вперше виявлена на сливах, яку потім назвали «віспою». Як вірусна, хвороба описана у 1932 році. Відтоді вірус, прогресуючи, поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. Хвороба була виявлена з обмеженим поширенням в Азії, Південній і Північній Америці. На жаль, в Україні шарка також розповсюджена в тих регіонах, де вирощують сливу: у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Одеській областях та в Криму.

Хворобу спричинює вірус Plum pox potyvirus (PPV), який включено до Списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні».