Бактеріальне в’янення кукурудзи

Ознаки ураження: Захворювання починається з появи на нижніх листках поздовжньої штрихуватої плямистості. Плями спочатку світло-зелені, згодом жовтіють, поширюються по жилках і утворюють смуги вздовж усього листка. Пізніше плями переходять з листків на стебло. На плямах листків, стебел та на поперечних зрізах часто виступає ексудат у вигляді дрібних крапельок жовтого кольору. Рослини кукурудзи можуть гинути в стадії проростків або, за більш пізнього зараження, відмирають помірно. Це характерна ознака хвороби.

З нижніх листків бактерії по  судинах переходять через стебла на верхні листки, внаслідок чого хвороба поширюється по всій рослині, що в польових умовах призводить до передчасного викидання волотей і спричиняє біле забарвлення рослин.  При сильному ураженні рослини гинуть на ранній стадії їх розвитку або стають карликовими і не плодоносять. Раннє ураження і відмирання молодих проростків спостерігається на нестійких сортах кукурудзи. На більш стійких сортах кукурудзи хвороба звичайно виявляється пізніше – після викидання волотей. У качани бактерії проникають значно рідше.

Способи поширення: Збудник може поширюватись насінням, перезимовувати у ґрунті, гної або на уражених рослинних рештках кукурудзи.

Збудник поширюється комахами-переносниками хвороби – блішками, які є резерваторами патогенну в зимовий період, а також переносять бактерії з рослини на рослину під час вегетації.

Інші переносники – личинки діабротика.

Джерело поширення збудника між країнами – інфіковане насіння.

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.

 

 

Західний квітковий трипс 

Найнебезпечніший шкідник овочевих, декоративних і квіткових культур закритого ґрунту. Квіти, полуниця, перець, огірки, при ураженні трипсами практично повністю втрачають ринкову цінність. Основні симптоми зараження включають в себе зміну кольору зовнішньої поверхні листя та місць пошкодження. Також на листках спостерігається сріблястість, деформація, слабкий ріст та коричневі шишки. Живлячись, трипси викликають знебарвлення та рубцювання квітів та пелюсток. В стадії бутона, наявність в середині трипсів призводить до їх деформації. Ще один симптом пошкодження трипсом це «плямистість з ореолом», яка складається з дрібних темних рубців, оточених білуватою тканиною. Дорослі комахи здатні літати, таким чином поширюючись від заражених теплиць до сусідніх. Трипси легко розсіюються вітром, переносяться на одязі та з інвентарем.

 

Тютюнова білокрилка

Головними рослинами-живителями є бавовна, перець, огірок, салат, томати. Шкоди завдають личинки, що висмоктують сік викликаючи ослаблення рослин, що призводить до зменшення висоти рослини та кількості пагонів, знижується якість врожаю. Тютюнова білокрилка переносить понад 60 різних небезпечних збудників вірусів рослин. При високій щільності заселення на листях з҆являються численні хлоротичні плями. Згодом листя скручується, жовтіє і в’яне. В результаті втрачається декоративність, порушується нормальне дихання і фотосинтез рослин, знижується або повністю втрачаються товарні якості овочів та плодів. Медвяна роса, яку виділяють личинки, вкриває поверхню листків, зменшуючи при цьому інтенсивність фотосинтезу, особливо, якщо на ній розвиваються сажкові гриби.

Детальніше...

 

Жовта хвороба гіацинтів

У зв’язку з завозом в нашу країну імпортного посадкового матеріалу, зокрема, цибулин квіткових рослин, росте ризик проникнення карантинних шкідників і хвороб. До одного з таких відноситься Жовта хвороба гіацинтів (Xanthomonas campestris pv. hyacinthi (Wakker) Dowson). Крім гіацинтів бактерія уражує мускарі і проліски.

Збудник цієї хвороби відноситься до переліку регульованих шкідливих організмів, відсутніх в Україні. Хвороба набула розповсюдження в країнах Європи,  в т.ч. в Польщі і Нідерландах, а також в країнах Північної Америки і в Японії.

Перші ознаки захворювання жовтої хвороби гіацинтів з’являються на листках і осі суцвіття у вигляді водянистих, жовтих або коричневих смуг вздовж жилок листка. У вологу погоду на поверхні листка виступає жовтий слиз. Уражені рослини відстають у рості, не квітнуть; їх листки, починаючи з верхівок, жовтіють, стають коричневими і нарешті засихають.

При сильному ураженні денце цибулин загниває і легко продавлюється при натисканні пальцем. У деяких випадках хворі цибулини за зовнішнім виглядом не відрізняються від здорових, їх поверхня не має навіть слабких ознак хвороби: денце тверде, коріння нормально розвинене. Однак, на повздовжньому розрізі таких цибулин помітні ділянки тканини характерного жовтого кольору

Патоген зберігається у ґрунті протягом декількох років, поширюється з хворими цибулинами, дощем, через інструменти, а також комахами. Бактерії проникають у рослину через дрібні поранення і продихи. 

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.

 

 

 

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»

БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

Найбільше уражуються представники родини Розоцвітих: глід, айва, кизил, груша, яблуня, горобина, ірга. Дуже мало відомо про ураження малини і троянди. Деякі види глоду і кизилу є резерваторами інфекції.

Шкодочинність збудника значна внаслідок швидкого поширення хвороби. В деяких садах опіком уражується до 90% плодових дерев.

Збудник бактеріального опіку зимує виключно в інфікованій рослині-господарі. Виразки, що перезимували, є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають у рослини через квіти, рани, тріщини, продихи.Найтиповішими ознаками ураження є:

1. В’янення і загибель суцвіть. Бруньки не розкриваються, стають коричнюватими, чорніють, засихають, але не опадають.

2. В’янення і загибель гілок і пагонів. Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, що через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів.

3. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають.

4. Уражені молоді плоди також стають коричневими або чорними, засихають і залишаються висіти на плодоніжках. На стиглих плодах ураження опіком проявляється у вигляді невеликих некротичних плям майже чорного кольору. Ексудату може не бути:

Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Обовязковий карантинний догляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу з його розміщенням в інтродукційно-карантинному розсаднику. Для вчасного виявлення хвороби – обстеження насаджень у період цвітіння та достигання плодів. При виявленні опіку плодових – особливий карантинний режим, негайне викорчовування і спалювання багаторічних насаджень. Після викорчовування дезінфекція технічних засобів наявними засобами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21. 

 

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«СУМСЬКА ОБЛАСТНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»

КАЛІФОРНІЙСЬКА ЩИТІВКА

Шкідник – широкий поліфаг, пошкоджує близько 270 видів рослин з 84 родин.

В Україні поширена у лісостеповій зоні. За помірних кліматичних умов утворює 2 генерації, у деякі роки, а також на півдні України, може бути 3-я, неповна генерація. Щитівка пошкоджує всі наземні органи рослин.

Щиток самки круглий, діаметром до 2 мм з білою облямівкою, розташованої в центрі щитка. Щиток самця видовжено-овальний, завдовшки 1 мм. За кольором щиток самки подібний до забарвлення кори дерев. Тіло самки під щитком кругле, плоске, лимонно-жовте. Дорослий самець світло-помаранчевого кольору з добре розвинутими вусиками, ногами і однією парою крил. Ротовий апарат відсутній. Личинка бродяжка має довгасто-овальної форми тіло, довжина якого складає від 0,2 до 0,3 мм. Має ноги, очі, добре розвинений ротовий апарат, розміри якого можуть перевищувати довжину тільця. Зимує у фазі личинки 1-го віку. Пробудження починається весною, разом з початком сокоруху в деревах. Личинки активні, пересуваються декілька годин по всій рослині. Згодом прикріплюються хоботком до рослини і виділяють білі воскові нитки, утворюють білий щиток, який вкриває все їхнє тіло. Ознаками пошкодження є наявність червоних плям утворених бродяжками. Розселення відбувається із садивним матеріалом рослин-живителів. Бродяжки можуть переповзати з дерева на дерево, можуть переноситься на одязі і взутті людей, а також зі знаряддями праці.

Фітосанітарний контроль та лабораторну експертизу проводять при надходженні імпортного посадкового та прищепного матеріалу. Забороняється ввезення зараженого посадкового матеріалу. При виявленні шкідника проводиться знезараження посадкового матеріалу з обов’язковою перевіркою ефективності знезараження. Також потрібно проводити очищення дерев від відмерлої кори, прорідження крони дерев,видалення сухих гілок, знищення прикореневої і чагарникової порослі навколо стовбурів, в міжряддях і на узбіччях доріг, знищення рослинних решток.

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.

 

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»

АМЕРИКАНСЬКИЙ БІЛИЙ МЕТЕЛИК

Американський білий метелик — білосніжний, з шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Самки відкладають яйця на нижню частину листка, після чого гинуть. Небезпечний для майже 300 видів рослин. Серед садових дерев найуразливіші шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Гусениці поїдають листя – шість-вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.

Основний спосіб поширення – самостійне переміщення метеликів на певні відстані. Гусениці перед заляльковуванням розповзаються на 20-25 м від кормового дерева. На великі відстані АБМ переноситься транспортними засобами, лісо- та пиломатеріалами, сільськогосподарськими вантажами, пакувальною тарою та ін.

З метою попередження занесення проводиться фітосанітарний контроль при переміщенні сільськогосподарської продукції, пакувальної тари, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон по АБМ в середині країни та при імпорті; періодичні обстеження багаторічних зелених насаджень в населених пунктах, лісосмугах, плодових садів, вздовж доріг, візуально та за допомогою феромонних пасток В зоні поширення АБМ проводять зрізання та знищення всіх виявлених при огляді зелених насаджень павутинних гнізд. Обрізку з подальшим спалюванням павутинних гнізд необхідно проводити в той період, коли гусениці знаходяться ще в гнізді. Обробка плодових садів та лісосмуг інсектицидами та біопрепаратами відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21.

 
Більше статтей...
▲ Вгору