Східна плодожерка – небезпечний шкідник плодових

Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) – поліфаг, пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо плоди і пагони персика, плоди сливи, абрикоса, груші, яблуні, айви, вишні.

Батьківщиною – є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. В Україні вперше шкідника виявили в 1967 році в пагонах і плодах персика в Одеській області. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України. 

СОРГО АЛЕПСЬКЕ АБО ГУМАЙ

(SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS.)

Сорго алепське (гумай) – багаторічний, однодольний бур’ян, що поширений в основному в степовій зоні України. Рослина віддає перевагу вологим, теплим ґрунтам з хорошою освітленістю та родючістю. Найчастіше засмічує поля, зрошувальні канали, сади та городи. Сходи сорго алепського з’являються в середині березня – травні, процес цвітіння в липні-серпні, а плід може формуватись в період з серпня по жовтень.

Мінімальними температурами ґрунту, що сприяють сходам сорго алепського є +10+12⁰С. Кореневища взимку витримують мороз до –15⁰С. 

Шарка (віспа) – небезпечний вірус кісточкових

Шарка або віспа сливи – є однією з найбільш серйозних хвороб кісточкових. Слово «шарка» в перекладі з болгарської мови означає «кільця» чи «дуги», оскільки саме в цій країні в 1915 році була вперше виявлена на сливах, яку потім назвали «віспою». Як вірусна, хвороба описана у 1932 році. Відтоді вірус, прогресуючи, поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. Хвороба була виявлена з обмеженим поширенням в Азії, Південній і Північній Америці. На жаль, в Україні шарка також розповсюджена в тих регіонах, де вирощують сливу: у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Одеській областях та в Криму.

Хворобу спричинює вірус Plum pox potyvirus (PPV), який включено до Списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні». 

Гарантія врожаю - перевірене насіння перед сівбою

На Сумщині продовжується посівна компанія та весняно - польові роботи і всім відомо, що від якості насіння перед сівбою залежить 50%-60% врожаю, а решта - від природньо-кліматичних умов та технології вирощування.    

Насіння, яке належить до високоврожайного сорту, повинно бути доброякісним, тобто  чистим, без домішок, збудників хвороб, шкідників, бути сухим, з високою енергією проростання та схожістю. Посівні якості - це сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до сівби.  Ці показники регламентуються державними стандартами. Насіння, яке  відповідає вимогам стандарту - є кондиційним.

ПАСМО ЛЬОНУ – НЕБЕЗПЕЧНЕ КАРАНТИННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Хвороба льону, що викликана грибом Mycosphaerella linicola Naumov (Син. Mycosphaerella linorum, Septoria linicola), залишається однією з найбільш шкідливих для цього виду культурних рослин. Вона спричиняє засихання і здерев’яніння стебел, внаслідок чого волокно стає ламким, коробочки можуть не розвиватися. Хвороба знижує урожай насіння, зменшує кількість волокна та погіршує його якість. Волокно стає коротким і легко розривається при обробці. Втрати врожаю становлять 30-50%, інколи – 70%. На уразливих сортах льону пасмо знижує вміст олії на 9%. У коробочках, що розвинулись, утворюється щупле і неповноцінне насіння.

У фазі ялинки хвороба проявляється на сім’ядольних листочках у вигляді коричневих плям, на яких на 4-7 день утворюються чорні пікніди патогена. Інтенсивний розвиток хвороби припадає на час цвітіння та формування коробочок. Потім пасмо проявляється на стеблах, на яких коричневі плями поступово розростаються та охоплюють стебло. Від чергування ураженої (коричневої) та здорової (зеленої) тканин стебла набувають строкатого забарвлення. При сильному ураженні плями зливаються, а все стебло стає коричневим з масою чорних пікнікнід.

БОРОШНИСТА РОСА СУНИЦЬ 

Хвороба дуже поширена. Проявляється на всіх надземних частинах рослин, але найбільше на листках. Уражені місця мають шкірясту консистенцію, їхні краї скручуються й утворюють ніби човник. На листі гриб розвивається переважно з нижнього боку. Уражені борошнистою росою листки грубіють і їх краї скручуються так, що стає видно нижню сторону, яка, з часом, набуває бронзового відтінку.

З нижнього боку листка, значно рідше з верхнього, утворюється ніжний білий наліт. Він може з’являтися на пагонах, пуп’янках, зав’язі, але, здебільшого, малопомітний. На ягодах захворювання проявляється більше. Уражені ягоди при сильному розвитку хвороби цілком вкриті борошнистим нальотом, набувають сизого забарвлення і характерного грибного запаху плісняви.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Sphaerotheca macularis Mang. f. fragariae Jacz. 

хрущІ на присадибних ділянках 

Жуки пошкоджують листки, квіти й зав’язі плодових дерев, особливо сливи, вишні, яблуні. Личинки гризуть коріння дерев, ягідних кущів, суниці, полуниці, овочевих рослин, коріння і бульби картоплі. Знаючи біологію й особливості розвитку цього шкідника, легше й боротися з ним.

Навесні, коли ґрунт у місцях зимівлі жуків прогріється до +9...+13, а температура повітря перевищить +9, відбувається їхній виліт. За часом це збігається з масовим цвітінням абрикоса. Удень жуки сидять у кроні дерев, живлячись листками й зав’яззю, а ввечері літають. Період їхнього живлення – із квітня по червень.