ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»

КАРАНТИННІ ШКІДНИКИ ЛІСУ

Чорноголові листовійки брунькоїди заселяють переважно ялицеві та ялинові ліси. Внаслідок живлення личинок відбувається осипання хвої. Непарний шовкопряд, азіатська раса, пошкоджує понад 300 видів рослин. Шкідник надає перевагу дубу, ліщині, модрині, осиці, березі.

Сибірський шовкопряд найнебезпечніший з-поміж хвоє- та листогризучих шкідників. Найбільше пошкоджує модринові, смерекові та кедрові ліси, що призводить до всихання дерев.

Довгоносики уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр. Вони заселяють їх верхівки, через що в таких лісах часто спостерігається суховерхівковість.

Модринова златка оселяється на ослаблених деревах і лісоматеріалах. У деревині златка проробляє поперечні ходи, в результаті здорові тканини ослабленого дерева відмирають, і згодом дерево гине. Крона ураженого дерева розріджується, хвоя втрачає блиск і жовкне на кінчиках.

Небезпечними є види вусачів роду Monochamus, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна, але іноді ушкоджують інші хвойні дерева.

Несправжній короїд – широкий поліфаг, може жити та розвиватись у продуктах рослинного походження (зерно, борошно), лікарській сировині, на деревині (всі види бамбуку, вироби з деревини усіх порід). Під час заселення надає перевагу мертвій деревині.

Ялівцевий кліщ. Пошкоджує хвойні породи, головним чином з родини кипарисові, а також ялівець, тую. Основні симптоми пошкодження хвойних порід кліщами це знебарвлення частин рослин, уповільнений ріст, хлоротичне пожовтіння, побуріння.

Не дозволяється завезення на територію України пиломатеріалів з корою. Для лісоматеріалів встановлено певні умови та регламентуючі терміни, протягом яких їх можна транспортувати з корою. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21. 

 

ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія»

Золотиста картопляна нематода

Globodera rostochiensis

Рослини-живителі, шкодочинність. Основною рослиною-живителем нематоди є картопля. Також,уражуються томати,баклажани,інші види пасльонових. Картопляна цистоутворююча нематода – основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цисто утворюючою нематодою (захворювання глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у грунті можлива повна загибель рослин. Особливо великої шкоди нематода завдає на присадибних ділянках, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік.

Біологія. У грунті зимують цисти, які містять яйця та личинки, кількість яких може коливатись в значних межах. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці. Весною, за сприятливих умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослин-живителя, з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти й заселяє корені рослин. Дозріваюча самка спочатку округлюється, а потім роздувається під тиском яєць, які утворюються всередині її тіла. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріплені до кореня. Червоподібні самці мігрують в грунт, запліднюють самок і гинуть. В кінці вегетаційного сезону самка також відмирає,її оболонка темнішає: спочатку жовкне,потім набуває золотисто-жовтого, нарешті, темно-бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність якої зберігається впродовж багатьох років.

Симптоми ураження. Специфічні ознаки захворювання рослин глободерозом відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває бородатого вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього – зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб, погіршується їхня якість – зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

В Україні золотиста картопляна нематода поширена в таких областях: Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська.

Фітосанітарні заходи

Забороняється ввезення садивного матеріалу й грунту із зон зараження золотистою картопляною нематодою. Карантинне інспектування посадок картоплі проводиться в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного дослідження відбирають зразки грунту. В разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. До основних винищувальних заходів відносять також – дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами. На основі досліджень Житомирського національного агроекологічного університету встановлено,що високу ефективність очищення грунту від золотистої картопляної нематоди протягом одного вегетаційного періоду отримано в результаті вирощування конюшини лучної - 67,7%,тимофіївки лучної - 63,5%, люцерни – 61,4%. Найвищий нематодоочищуючий ефект грунту спостерігався при вирощуванні нематодостійких сортів, при вирощуванні яких чисельність особин нематод зменшилась на 66,9-75,7%. Встановлено, що трьохрічне вирощування стійких проти золотистої картопляної нематоди сортів картоплі є дуже ефективним. 

У випадку виявлення карантинного організму звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-80, 60-51-73. 

 

ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія»

АМБРОЗІЯ ПОЛИНОЛИСТА – НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ БУР’ЯН СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОБМЕЖЕНО ПОШИРЕНЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

(AMBROSIA ARTEMISIFOLIA)

Географічне розповсюдження – Європа, Азія, США, Російська Федерація, Англія.

Засмічення культур та угідь – засмічує ярі зернові, просапні культури, кормові трави, городи і сади, сильно розвивається в понижених місцях рельєфу – балки, розмиви, береги річок та ін.

Морфологічна характеристика та біологічні особливості. Однорічна трав’яниста рослина. Зовні амброзія полинолиста нагадує полин звичайний. За сприятливих умов розвитку рослина досягає висоти 2-3 м. Всі рослини опушені.               

Амброзія – однорічний бур’ян. Розмножується насінням, яке утворюється у великій кількості. Добре розвинена рослина може дати до 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри – до 80-100 тис.

Рослина амброзії добре відростає навіть після багаторазового скошування і при цьому може утворюватись від 5 до 15 стеблин в залежності від висоти скошування.

Шкодочинність амброзії в районах дуже велика. Розвинута вегетативна маса та коренева система амброзії пригнічує культурні рослини.

Вона використовує багато води на створення одиниці сухої речовини, в середньому в 2 рази більше в порівнянні з зерновими культурами, що призводить до висушування ґрунту. Амброзія знижує родючість ґрунту шляхом виносу з нього елементів мінерального живлення. Найчастіше пригнічуються ярі зернові та просапні культури, особливо соняшник. При недостатньому догляді за посівами амброзія пригнічує культури, що приводить до зниження або, навіть, знищення урожаю, крім того вона дуже погіршує умови збирання сільськогосподарських культур. Тварини не споживають амброзію через вміст в листях гірких ефірних масел. Тому якість зеленого корму, сіна та фуражу погіршується.

Амброзія дуже шкідлива для здоров’я людини. Її пилок викликає захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма. Єфективних ліків проти цього захворювання поки що не існує. Негативно впливає на екологічний стан регіону при значному розповсюдженні амброзії.

Амброзія полинолиста завозиться з насіннєвим матеріалом сільськогосподарських культур, особливо пізніх строків сівби (соняшнику, коноплі, люцерни, овочів, кукурудзи та інших) період збирання яких співпадає з дозріванням насіння буряну, а також із засміченими зерновідходами, сіном, перегноєм, розсадою овочів, багаторічними саджанцями. Крім того насіння амброзії завозиться з піском, щебенем, будівельними конструкціями, розноситься вітром, водою, тваринами, птахами, людиною.

Заходи боротьби.

Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:

- узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;

- пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км);

- сільськогосподарських угідь.

На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. Можна також використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи з сульфатом амонію. А на великих площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Для знищення амброзії полинолистої підходять препарати на основі солей гліфосату, сульфонілсечовини, прометрину. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку. 

У випадку виявлення небезпечного бур’яну  звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходяться за адресою:  м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-51-73, 60-59-80.

 

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«СУМСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ»

РАК КАРТОПЛІ

Рак картоплі уражує, з культурних рослин, тільки картоплю.

Рак картоплі має певні симптоми, які необхідно вчасно виявити для запобігання розповсюдження інфекції. Поверхня бульб покривається наростами, які з’являються з вічок і схожі на цвітну капусту. Їх величина варіюється від декількох міліметрів до десятків сантиметрів.

Спочатку нарости бульби мають світло-жовтий колір, а потім набувають темно-коричневий відтінок і, розпадаючись, загнивають. Іноді вони можуть з’явитися між стеблами і на листках поверх ґрунту, але коріння не зворушені, тому що гриб уражує тільки молоду тканину.

В умовах несприятливих для збудника, з’являються листоподібні нарости у вигляді шишки сосни, а також маленькі тверді палітурки, схожі на паршу. При гофрованій формі ураження, бульби стають зморшкуватими, а на їх поверхні утворюються поглиблення, хвилі і напливи.

Рак картоплі розповсюджується бульбами, які мають на своїй поверхні частки ґрунту, заражені збудником, а також з іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці (коренеплодами, саджанцями плодово-ягідних культур, розсадою), знаряддям обробітку ґрунту, тарою.

Не виключена можливість поширення патогена з гноєм, якщо уражені бульби використовувались на корм худобі.

Заходи захисту:

  • слід використовувати тільки здоровий насіннєвий матеріал;
  • варто дотримуватися сівозміни, враховуючи ротацію культур;
  • краще вирощувати стійкі сорти;
  • не можна садити бульбу на заражених ґрунтах;
  • потрібно приділяти увагу чищенню робочих машин.

По всіх питаннях звертайтеся в ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, 9, тел. 60-59-21. 

 
▲ Вгору