Увага! Починаємо обстеження складських приміщень та прилеглих до них територій на виявлення капрового жука.

Капровий жук – небезпечний шкідник запасів. Завдає шкоду зерну пшениці, ячменю, вівсу, житу, рису, кукурудзі, зерно продуктам, насінню олійних культур, бобовим та продуктам їх переробки, комбікормам, відомі випадки знищення ним до 70% зерна що зберігається. Личинки капрового жука перетворюють продукти в порошкоподібну масу, яка складається із їх залишків та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі внаслідок отруйності. Також різко знижується схожість насіння зернових культур, тому що личинки капрового жука вигризають зародок.

         Своєчасне виявлення, локалізації і ліквідації первинни вогнищ карантинних і раніше відсутніх потенційно небезпечних шкідників запасів – є однією з важливих задач працівників фіто санітарної служби.

         З метою одержання достовірних даних при обстеженні складів необхідно використовувати різні методи обстеження, які б доповнювали один одного. Для обстеження застосовується такі методи:

Візуальне обстеження, за допомогою феромонних пасток або харчових принад.

         В першу чергу обстежуються сховища с/г продукції, а також склади зберігання та цехи переробки імпортної с/г продукції ( масло бойні і комбікормові заводи, пивоварні заводи, кондитерські та інші фабрики). Ретельному обстеженню повинні підлягатися елеватори, мельниці, насіннєві склади куди завозилася імпортна с/г продукція.

Особливо важливо провести обстеження ранньою весною, коли відроджується капровий жук і легше знайти його личинки. Візуально оглядають стіни, підлогу, стовбури, стропильні балки, складське обладнання, інвентар і т.п. Крім приміщення оглядають всі партії продуктів, що зберігаються, а також проміжки між мішками, тюками і т.п. Візуальному огляду підлягає також зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія. Денною нормою обстежувача є одне велике господарство або два невеликі господарства.

Обстеження складських приміщень за допомогою харчових принад починають за стійкої середньодобової температури понад +15С із розрахунку 1-2 пастки на 100м.кв. Склад харчових принад може бути різний:  

-         подрібнений рис, манна крупа, подрібнені комахи (1:1:1;

-         комбікорм для курчат, насіння пшениці, подрібнені ячмінь або кукурудза (1:1:1);

-         подрібнений арахіс і комахи (2:1);

-         сухе молоко, зародки пшениці, подрібнені комахи (1:1:1);

-         подрібнені кукурудзяні пластівці;

-         подрібнений соняшник.

Склад принад не повинен співпадати з продукцією, що зберігається ( наприклад для какао-бобів краще використовувати зернову принаду і т.п.)

Розміщують принади на підлозі, на стінах, підвіконнях, серед мішків, в різних щілинах, стиках конструкцій із розрахунку 2 принади на 100 кв.м складу.

При зберіганні зерна насипом личинки капрового жука зосереджуються в поверхневому шарі, тому застосовують феромонно-харчові пастки, розміщуючи їх над зерном, а також у проміжку дверей.

Для обліку (раз в 2 тижні) принади знімають, кладуть в поліетиленові пакети з відповідною етикеткою та направляють в фіто санітарну лабораторію для проведення експертизи, а на їх місце розміщують принади – дублікати, виготовлені разом з основними.