Бережіть хліб у коморі
«Не той хліб, що у полі, а той, що в коморі», – каже народна мудрість.
Чекають зібраного зерна шкідники хлібних запасів: кліщі, комахи, гризуни,птахи.
Щорічно в світі від комірних шкідників втрачається від 10% до 25% зерна, а в деяких країнах до 50%. Це десятки мільйонів тонн зерна. За даними ФАО, світових втрат зерна під час зберігання вистачило б для прожиття 150 млн людей.
Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні – є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.
Всього комірних шкідників понад 400 видів, 116 із них виявлено в Україні. На щастя, такий набір ніколи не зустрічається в одному місці одночасно. У більшості випадків не більше 4-6 видів.
Зберігання насіння, як відомо, є тривалим технологічним процесом, протягом якого діють різні біотично-абіотичні фактори, насамперед це вологість, температура, доступ кисню, життєдіяльність комірних шкідників, розвиток хвороб.
Під час зберігання збіжжя зернова маса в зерносховищах являє собою суміш різних живих компонентів: зерно, мікроорганізми, комахи, кліщі, гризуни з властивими їм фізіологічними функціями. Ці компоненти взаємообумовлені і взаємозалежні. забруднене в результаті їхньої життєдіяльності зерно самозігрівається, пліснявіє, руйнується. В такому середовищі виникає потужне джерело первинної інфекції грибів із родів Fusarium, Аspergillus, Penicillium, Alternaria та ін., які продукують значну кількість антибіотиків і мікотоксинів. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба.
Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Так, пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити 27–75% схожості.. Зерно пшениці від пошкодження комірним довгоносиком втрачає до 50%, кукурудзи – 35% ваги. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму, а борошноїди і кліщі – сприяють зниженню схожості, в залежності від виду шкідника, на 18- 92%.
Як же боротися із шкідниками в зерні? Для цього застосовують систему профілактичних і знищувальних заходів.
До профілактичних заходів належать:
v роботи з підготовки зерна і зерносховищ;
v очищення, сушіння, охолодження, вентилювання приміщення.
До знищувальних відносять:
v біологічні методи;
v фізико-механічні методи;
v хімічні методи.
Запобіжні заходи можуть розпочинатися ще з поля: застосування хімічної обробки посівів, яка знищує та обмежує кількість шкідників зерна, зернових культур та запобігає розвитку хвороб зернових. Продовжуються вони й на стадії підготовки зерносховищ до зберігання хлібної маси. Зерносховища, що мають невелике заповнення, бажано повністю вивільнити та очистити. При очищенні зерносховищ, особливо складського типу, слід окрему увагу звернути на важкодоступні місця, в яких першочергово розвиваються шкідники зернових культур: верхні та нижні галереї, завальні ями, вентиляційні канали. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна.
Важливі операції очищення, просушування зерна, проведення повітряно-теплового обігрівання зерноматеріалу, опромінення його сонячним світлом у буртах, на токах і в зерносховищах, доведення його вологості до 13-14%, розміщення окремими партіями. Виконання цієї низки заходів дасть можливість зберегти якість насіння завдяки недопущенню перезараження зібраного врожаю фузаріозом, альтернаріозом, пліснявінням та іншими хворобами.
Режим зберігання насіння в сухому стані – основний принцип підтримання його високої життєздатності в партіях посівного матеріалу всіх зернових культур та якості зерна продовольчого призначення протягом усього терміну його зберігання.
Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса вважається сухим, якщо під час проведення аналізу насіння містить не більше ніж 14% вологи. Оптимальний показник вологості для тривалого зберігання виробничих партій насіння має бути на 1-2% нижчий за критичну вологість, яка залежить від хімічного складу зерна. Зернова партія, яка добре підготовлена (очищена від домішок, знезаражена й охолоджена) може зберігатись у складах протягом 4-5 років, а в силосах елеваторів – упродовж 2-3 років, за умови підтримання відповідних умов протягом періоду зберігання.
Слід пам’ятати, що закладання на зберігання зерна з підвищеною вологістю призводить до розвитку грибної інфекції, яка проникає з поверхні насінини в глибинні шари зернівки, і відбувається накопичення мікотоксинів. Обов’язково потрібно вести контроль якості зерна в момент його приймання в сховище. Під час зберігання зерна необхідно систематично вести контроль за температурою зерна, вживати відповідні запобіжні заходи і контролювати стан зерна на предмет зараження його токсиногенними грибами.
Для застережної сигналізації появи та обмеження чисельності низки шкідників зернових запасів використовують екологічно чисті засоби – феромонні чи клейові пастки. За настання найменшого похолодання ефективним заходом – є охолодження зерна шляхом його провітрювання із відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, а також переміщення зерна транспортерами, пропусканням його через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям. У зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників у сховищах є проморожування зерна. У такому разі слід враховувати стійкість шкідників до низьких температур (більшість комах за температури нижче –150 С гинуть протягом доби).
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби із шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Роботи з превентивної та знезаражувальної хімічної обробки (фумігація зерна) виконують тільки спеціалізовані підприємства, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт. Особливо суворо контролюється фумігація: її заборонено застосовувати для партій зерна, призначених для відправлення і концентрації на портових елеваторах. Важливим є дотримання карантинних заходів при переході з одного складського приміщення в інше. Виявивши шкідників у сховищі, перш за все, необхідно знайти вогнище і знищити його.
Крім шкідливих комах та кліщів, значного збитку під час зберігання зерна завдають гризуни, які розмножуються і шкодять в складських приміщеннях незалежно від погодних умов. Для боротьби з ними найефективнішим – є застосування отруйних принад згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють в залежності від того, яка температура і вологість зерна, його призначення.
Сумлінне збереження - запорука успішного виробництва зерна та високоякісного насіння.
Наталія Тимошенко – завідувач відділу фітосанітарних процедур
< Попередня | Наступна > |
---|