Аналіз вибірок феромонних пасток

analiz-pastkaОхорона території України від занесення регульованими шкідливими організмами – пріоритет у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» – є однією з провідних ланок, що стоять на варті фітосанітарної безпеки.

Відділ фітосанітарного аналізу, що є структурним підрозділом установи, тісно співпрацює із Управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Щороку, в рамках державного нагляду, до відділу надходять феромонні пастки для аналізу.

Феромонний моніторинг за останні десятиріччя став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників порівняно з існуючими методами: візуальні обстеження, розкопки та інші. Застосування феромонних пасток для виявлення і спостереження за розвитком шкідників відрізняється простотою, безпечністю і ефективністю їх застосування, вони дозволяють оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії фітофагів, контролювати динаміку чисельності на місцевому і регіональному рівнях та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів. Однією з важливих переваг феромонного моніторингу – є вчасність виявлення карантинних шкідливих організмів.

Феромонна пастка – абсолютно екологічно безпечний пристрій для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника. Вона складається з хімічної принади та картонного або пластмасового корпусу, на який нанесено тонкий шар ентомологічного клею. Хімічна принада (0,1-2 мг) – є синтетичним аналогом природного феромону самиць. Синтетичний феромон – надзвичайно летка сполука, яка повністю випаровується з принади за 30-40 днів.

Природні феромони комах – це хімічні речовини, які виділяють у навколишнє середовище комахи і викликають специфічні, або фізіологічні зворотні реакції у особин цього ж виду.

У період активних обстежень (серпень-вересень) до відділу фітосанітарного аналізу надійшло 366 феромонних пасток, із них: 44 пастки на виявлення китайського вусача, 40 – вусача мінливого, 40 – великого модринового короїда, 40 – смолівки кедрової, 202 – ясеневої смарагдової златки. В ході аналізу регульованих шкідливих організмів не виявлено.

Серед інших комах, що були виявлені на клейових основах зустрічались комахи із родин: Малашки, Мурахи, Сліпняки, Мошки, Ґедзеві, Павутинні пильщики. Також виявлені: турун лісовий, лучний метелик, короїд топограф, північний березовий пильщик, бронзівка золотиста, сонечка – двокрапкове, чотирнадцятикрапкове, шістнадцяти крапкове та інші.

Кількість комах, що виловлюються феромонними пастками залежить від багатьох факторів, які можуть умовно розділити на дві групи: перша – пов’язана з параметрами пасток і технологією їх застосування; друга – з комплексом абіотичних і біологічних чинників та станом популяції. Вилови феромонних пасток значною мірою залежать від абіотичних чинників (температури і вологості повітря, швидкості вітру), оскільки вони впливають не тільки на інтенсивність виділення і розповсюдження феромона, але й на ступінь сприйняття його комахами, а також їх локомоторну активність. Найважливіший з цих чинників – температура та вологість повітря.

Важливою перевагою, яку дає використання пасток, є можливість контролювати рівень чисельності популяції шкідників на великих територіях впродовж вегетаційного періоду. Визначаючи кількість особин, які потрапляють в пастки на визначеній території в різні періоду сезону, можливо робити висновки про відносну кількість шкідника та сезонну динаміку його розвитку та чисельності.

Інформативність і надійність моніторингу за допомогою феромонних пасток дозволяє обґрунтувати і розробити технології інструментального моніторингу, які значно скорочують трудовитрати на обстеження, дозволяють підвищити оперативність і надійність обліків. Отримана за допомогою феромонних пасток інформація є значущою складовою ефективних програм – систем інтегрованого захисту рослин від шкідників, які поєднують в собі використання комплексу біологічних, хімічних, агротехнічних заходів. Такі системи захисту базуються на визначенні чисельності та вивченні біології шкідника в певних агроценозах, що є основою для обґрунтування цілеспрямованості проведення захисних заходів.

 
▲ Вгору