Про ентомофагів

Коли була встановлена важлива роль природного обмеження розмноження одних видів комах, іншими видами, виникла думка щодо використання цього явища для знищення шкідників сільськогосподарських і садових культур. Метод боротьби з шкідливими комахами шляхом використання їх природних ворогів – паразитичних та хижих комах, збудників хвороб, комахоїдних птахів та інших організмів – отримав назву біологічного.

Сьогодні, хоч і не дуже широко, сільські господарства України застосовують ентомофагів у боротьбі із шкідниками, як на полях, так і в теплицях.

Спроби застосування біологічного методу боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур мають велику давність. Ще в XII ст., у Китаї збирали хижих мурах і переносили їх до своїх цитрусових садів з метою знищення шкідників.

Ентомофаг – в перекладі з грецької означає пожирач комах. Властивість одних комах поїдати або придушувати інших комах досить давно використовується на благо сільського господарства. Хоча цей природний метод боротьби з шкідниками рослин та врожаїв не дуже популярний сьогодні, але він все ж успішно застосовується господарствами, які прагнуть скоротити застосування хімічних засобів.

Ентомофаги – хижі комахи та паразити, які порушують життєві цикли шкідників і створюють біотичний бар’єр захисту для культур сільгосптоваровиробника. Личинки хижаків винищують за своє життя більше ніж одну особину, після чого стають дорослими. Відповідно до цього складаються стосунки хижак – жертва. Личинка паразита розвивається за рахунок єдиної особини, яка називається хазяїном. Залежно від того, на якій фазі розвитку хазяїна живе паразит, розрізняють яйцевих (яйцеїдів), яйцево-личинкових, личинкових, личинково-лялечкових, лялечкових та імагинальних паразитів.

Паразити відкладають яйця в тіло хазяїна або поза ним. Проміжним є випадок, коли відкладені зовні тіла хазяїна яйця паразита заковтуються комахою-хазяїном разом із їжею. Здебільшого самки відкладають яйця на тіло хазяїв зовні, де і відбувається розвиток паразитів. У цьому випадку вони називаються зовнішніми, або ектопаразитами. Якщо самки відкладають яйця всередину тіла хазяїв і там відбувається розвиток личинок, то такі паразити називаються внутрішніми (ендопаразити). На імагинальній фазі більшість паразитів живляться медяною росою або нектаром рослин.

Серед комах 5 рядів (жуки, віялокрилі, лускокрилі, двокрилі і перетинчастокрилі) є 87 родин із паразитними видами, загальне число яких обчислюється багатьма десятками тисяч. Серед них найбільше значення для біологічного методу боротьби мають перетинчастокрилі і двокрилі.

Із перетинчастокрилих найактивніші паразити трапляються у родинах їздців браконид (Braconidae), іхневмонід (Ichneumonidae) і в надродині хальцидових (Chalcidoidea), об’єднуючому цілу групу родин. Окрім того, паразитичні види є в родинах горіхотворок (Cinipidae), риючих ос (Sphecidae), сколій (Scoliidae), тифій (Tiphiidae) та ін.

У ряду двокрилих паразитами дендрофільних комах є представники родин тахіни (Tachinidae), саркофагіди (Sarcophagidae), каліфориди (Calliforidae), бренівки (Bombyliidae) і деяких інших.

Хижі комахи зареєстровані у 16 рядах, зокрема в 167 родинах із величезним числом видів.

Хижі комахи дуже різноманітні, зазвичай вони мають деяку спеціалізацію усередині рядів. Так, більшість хижих жуків (родини: карапузикові – Histeridae, коротконадкрилі жуки – Staphilinidae, блищанкові – Nitidulidae і ін.) винищують короїдів і інших стовбурових шкідників, і лише хижі туруни (Carabidae) харчуються переважно гусеницями і лялечками метеликів, а сонечка (Coccinellidae) – попелицями і кокцидами. Золотоочки (Chrysopidae) із ряду сітчастокрилих широко використовуються для біологічного методу боротьби. Вони живляться комахами-шкідниками з колючо-сисним ротовим апаратом. Волочниці (Asilidae) винищують здебільшого пластинчатовусих, а мухи-зеленушки (Dolichopodidae) – короїдів. Верблюдки (ряд Raphidioptera) знищують яйця комах, відкладених на кору і під кору дерев.

Використання ентомофагів може мати важливе значення у системі профілактичних заходів щодо обмеження розмноження шкідників. Застосування біологічного методу боротьби може носити також винищувальний характер. У цьому випадку необхідно масове розведення ентомофагів у лабораторних умовах з подальшим випуском їх на поля або в теплиці. Одержаний при цьому практичний результат завжди цілком відчутний і іноді перевищує ефективність хімічних заходів. І до того ж витрати на застосування біологічного методу порівняно невеликі, що також є важливим моментом, який визначає його перспективність.

Зараз стає цілком очевидним, що при організації боротьби зі шкідниками не можна нехтувати можливістю використання ентомофагів, так як заходи тільки з хімічними засобами захисту не завжди можуть забезпечити належний ефект. Разом з тим потрібно мати на увазі, що при сучасному рівні наших знань застосування біологічних засобів захисту можливе лише у боротьбі проти певних видів шкідників. Безсумнівно, що в міру вивчення ентомофагів і розробки методів їх використання, кількість видів шкідників, проти яких стане можливим застосування біологічного методу, з часом буде збільшуватися.