Стеблові нематоди

Ditylenchus destructor Thorne – стеблова нематода картоплі  та Ditylenchus dipsaci Filipjev – стеблова нематода відносяться до переліку А-3 «Регульовані не карантинні шкідливі організми».

До роду Ditylenchus Filipjev входять види нематод поширені у всьому світі, і більшість видів є паразитами грибів. Проте, цей рід включає декілька видів, що мають велике економічне значення, як шкідники вищих рослин. Необхідно відмітити, що, хоча є декілька рослин (наприклад: буряк, люцерна, конюшина), які вражаються як Ditylenchus dipsaci, так і Ditylenchus destructor, два ці види рідко зустрічаються разом на одній рослині.

По своєму систематичному положенню вони відносяться до ряду Tylechida, Рід Ditylenchus.

Стеблові нематоди (рід Ditylenchus) – живляться у стеблах, листі, цибулинах і бульбах с.-г. рослин та є економічно значущими шкідниками рослин.

D. dipsaci sensu lato (s.l.), або стеблова нематода, поліфаг, вражає понад 1200 видів дикорослих та культурних рослин. Живе головним чином як ендопаразит у надземних частинах рослин (стебла, листя і квіти), але вражає також цибулини, бульби та кореневища. Багато бур’янів та злакові трави є господарями для цього виду нематод, і можуть відігравати важливу роль у її виживанні за відсутності культурних рослин. Особливо великих збитків наносить урожаю цибулі та часнику, як в період вегетації, так і під час зберігання. Від D. dipsaci страждають зернові (жито, овес, кукурудза), саджанці полуниці та суниці. Із кормових бобових трав найбільше вона уражує конюшину та люцерну, а із декоративних культур – багато видів родини лілейних та айстрових.

Ця нематода передається з насінням. Вкрай важливий той факт, що ювенільні нематоди IV віку можуть тривалий час переносити зневоднення, інколи до 20 років або більше. Коли рослинна тканина починає висихати, такі нематоди збираються в клубок, впадаючи в криптобіотичний стан, утворюючи так звану "нематодну повсть". На надземних органах нематода викликає різні деформації (зморщування, викривлення, потовщення та розтріскування). У ріпчастій цибулі характерною ознакою – є розтріскування донця. Часто зараження цибулин супроводжується супутніми грибними та бактеріальними інфекціями, зокрема пеніцельозом та різними гнилями. Присутність інвазійних ювенільних нематод IV віку в насінні та на сухому рослинному матеріалі відіграє важливу роль у пасивному розселенні нематод на великі відстані. Більшість рас цієї нематоди зустрічається на важких ґрунтах. 

D. destructor, або стеблова нематода картоплі, вражає, майже виключно, підземні частини рослин (тобто бульби, кореневища та стеблоподібні підземні частини).

За відсутності вищих рослин D. destructor легко розмножується на міцелії приблизно 70 видів грибів і, за наявними даними, руйнує їх гіфи. Цей вид може зберігати життєздатність при висушуванні та при низьких температурах, але не утворює нематодну повсть, як D. dipsaci.

Спектр господарів D. destructor широкий і охоплює понад 90 видів рослин, серед яких декоративні рослини, сільськогосподарські культури та бур’яни. Основним господарем – є Solanum tuberosum (картопля). Якщо посадковий матеріал був дуже заражений стебловою нематодою картоплі, то рослини виглядають хлоротичними, дуже відстають в рості. Стебло такої картоплі потовщене, утворюється багато гілочок, а листя завернуті всередину краями. Такі рослини до початку цвітіння, звичайно, випадають. В період збору врожаю та його зберігання, на бульбах, у місцях зараження, з’являються злегка вдавлені сіро-бурі або свинцевого кольору плями. Згодом, на поверхні бульб з’являється багато дрібних тріщин, які, в період зберігання, збільшуються. Тканина бульб під шкіркою, на місці локалізації нематоди, світло-коричнева або темно-жовтого кольору. Як правило, при сильному ураженні бульб, можна спостерігати супроводження грибними та бактеріальними інфекціями. Вид поширений у регіонах з помірним кліматом, що наносить серйозної шкоди виробництву картоплі та хмелю. 

Морфологія. Всі стадії нематоди D. Dipsaci червоподібної форми. Тіло струнке, тонке, з двох кінців звужене. Самки: довжина – 1,1-1,8(1,5)мм, ширина – 30-50мкм; стилет 10-12 мкм. Вульва 80-82%. Яєчник непарний, задня матка довжиною в половину відстані вульва-анус або трохи менше. Самці: довжина – 1,0-1,3 мм, ширина – 27-34 мкм; спікули парні 24-28 мкм; стилет 10-11 мкм. Мають розвинуту бурсу, яка починається від основи спікул і закінчується трохи не доходячи до кінчика хвоста. Яйця в два-три рази довші за діаметр тіла, розміром 70-100×30-40 мкм.

D. destructor дуже схожі на D. Dipsaci, але менші за розмірами, стрункі червоподібні нематоди. Самки: довжина – 0,72-1,44 (1,12) мм; ширина – 20-30 мкм; стилет 10-12 мкм, вульва 78-83%. Яєчник непарний (передній), задня матка значно довша половини відстані вульва-анус. Яйця по довжині приблизно дорівнюють діаметру тіла на рівні вульви. Самці: довжина 0,75-1,35(1,05) мм; шириною 20-25 мм; стилет 9-11 мкм, спікули парні 22-30мкм. Бурса добре розвинена, починається на рівні головок основи спікул і простягається назад на відстань 2/3 довжини хвоста.

Висока вологість ґрунту суттєво посилює зараженість бульб нематодами. При правильному зберіганні картоплі перезараження бульб не відбувається, зараження здорових бульб можливе тільки, коли велика вологість в сховищі.

Для запобігання зараження картоплі рекомендується використовувати, тільки здоровий насіннєвий матеріал та стійкі до нематоди сорти картоплі, дотримуватись сівозміни (повернення не раніше ніж через 2-3 роки), правильно застосовувати мінеральні добрива, дезінфікувати тару та знаряддя праці, застосовувати обробку картоплі ефективними протруйниками (дозволеними для використання в Україні). Також в боротьбі з нематодами застосовують озиме жито, що сіють на заражені ділянки восени, а навесні перекопують цей ґрунт разом із житом. Озиме жито виділяє речовини, що згубно діють на нематоду. По можливості не сіяти після картоплі моркву, гарбуз, баклажани, перець, томатами. Після збору врожаю, ретельно збирати рештки цих рослин. 

Інформацію підготувала провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу – Раїса БИЧКО