Шкодочинність соснових деревних нематод роду Bursaphelenchus

Рід Bursaphelenchus був описаний Фуксом в 1937 році. Однією з основних екологічних особливостей деревних нематод є тісні взаємини з жуками-переносниками в період живлення та відкладання яєць. Перенесення соснових нематод з дерева на дерево відбувається переважно жуками-вусачами роду Monochamus з родини Cerambicidae, ряду Coleoptera, класу Insecta. Також виявлено соснових нематод на комахах інших родин: златок (Buprestidae) та довгоносиків (Curculionidae), однак, їхня роль в розповсюдженні нематоди менш вагома.

Із усіх відомих видів нематод роду Bursaphelenchus більш повно вивчена біологія виду Bursaphelenchus xylophilus (соснова стовбурова нематода) та Bursaphelenchus mucronatus (хвойна деревна нематода). Життєвий цикл цих видів нематод дуже схожий.

Більшість країн світу внесли вид В. xylophilus у список карантинних організмів та ввели заборону на імпорт необроблених відповідним чином лісоматеріалів з районів поширення небезпечного паразита. Вважається, що не тільки вид В. xylophilus, але, можливо, й інші види цього роду також можуть паразитувати й завдавати відчутної шкоди деревам. Згідно літературних даних, хвойна деревинна нематода В. mucronatus широко розповсюджена в хвойних лісах Євроазіатського континенту і також може бути причиною випадіння соснових древостанів.

Велику проблему становлять заходи боротьби із сосновою деревинною нематодою. Якщо проти жуків-переносників можливе ефективне застосування фумігантів, то проти нематоди заходи боротьби знаходяться в стадії розробки.

Перші ознаки захворювання з’являються через три-чотири тижні після ураження дерева нематодою. Хвоя на уражених деревах в’яне, стає блідою, а згодом 1-3 найбільш низькі гілки забарвлюються в червоно-коричневий колір (у вигляді прапора). Через декілька тижнів хвоя висихає і сосни гинуть. Хворі дерева можна виявити вже навесні (в кінці травня-на початку червня). Отже патогенний процес, пов’язаний з паразитуванням деревних нематод на хвойних, проходить в своєму розвитку так послідовні етапи: припинення виділення живиці, зниження, а потім повне припинення транспірації, в’янення та побуріння хвої і повне відмирання дерева. З точки зору фітопатолога та паразитолога, хвороба деревини, що спричиняє соснова деревинна нематода, це комплексне паразитичне захворювання, де бере участь патогенний комплекс нематода + фітопатогенний гриб, а також жук-переносник.

При обстеженні пиломатеріалів та виробів з деревини соснових порід на нематод роду Bursaphelenchus на складах і в портах відбирають проби розміром 10х5х5 см (можна електричним дрилем на низьких обертах) в місцях, де є личинкові ходи стовбурових шкідників або ж, якщо є ознаки зараження деревофарбуючими грибами (Botrytis, Ceratocystis). Особливу увагу необхідно приділити наявності ходів, залишених від жуків-вусачів роду Monochamus. Це великі отвори діаметром більше 3 мм.

Згідно з міжнародним стандартом термічна обробка деревини при мінімум +56⁰С (час обробки замірюється по досяжності такої температури в середині деревини) протягом 30 хвилин (мінімум) виявився достатнім, як для знищення соснової деревинної нематоди, так і її переносників.

Карантинні заходи включають заборону ввезення посадкового матеріалу у вільні зони з регіонів розповсюдження захворювання. З країн виявлення Bursaphelenchus xylophilus деревину дозволяється ввозити тільки після обробки її методом прогрівання гарячим водяним паром до 60-70ºС. обов’язкове проведення карантинного догляду та лабораторної експертизи. Перевірка завезеного імпортного посадкового матеріалу в інтродукційнокарантинному розсаднику. Проведення обстеження посадок. Впровадження особливого карантинного режиму на вогнищах ураження рослин. В зоні ураження обов’язкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю, або використання ураженої деревини тільки після обробки її методом прогрівання гарячим водяним паром до 60-70ºС. Проріджування соснових посадок. Основним методом боротьби з Bursaphelenchus xylophilus – є знищення переносників, використання нематоцидів. 

Інформацію підготувала Раїса БИЧКО –

провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу