УВАГА! БОРЩІВНИ́К СОСНО́ВСЬКОГО

(HERACLEUM SOSNOWSKYI MANDEN.)

Борщівник Сосновського, також відомий як Гераклова трава, є багаторічною рослиною родини зонтичних (Apiaceae). Ця рослина походить із Кавказу, де її молоде листя використовували місцеві жителі для готування овочевих супів та борщів. Інтродукований в Україну як одна з силосних культур, не зважаючи на наукові попередження. На сьогоднішній день, Heracleum sosnowskyi Manden. поширений майже по всій території України і становить значну загрозу, як для сільського господарства, так і для здоров’я людей. Гераклова трава зустрічається на луках, берегах річок, вздовж доріг, каналів, ярів, балок, заплавах річок і струмків, необроблених землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних ділянках, лісосмугах, садах, і навіть у населених пунктах.

Борщівник Сосновського є токсичною рослиною, адже містить у своїй соковитій масі (листях, стеблах, коріннях, плодах)  фурокумарини - сполуки, які під впливом ультрафіолетового випромінювання здатні спричинити фотодерматит. Цей патологічний процес полягає у фотохімічних реакціях між фурокумаринами та ультрафіолетом, що в результаті активізує утворення реактивних кислот та радикалів. Ці реактивні сполуки завдають шкоди клітинам епідермісу, спричиняючи подразнення, свербіж, запалення та виразки на шкірі. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2-3 роки залишаються темні плями. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Велике накопичення кумаринів в організмі людини призводить до розвитку хвороби, яка називається вітиліго.

Протягом перших років розвитку рослина не формує пагонів, а росте у вигляді компактного куща, збільшуючи своє кореневище. Лише на третій рік з’являються трубчасті пагони з кількома суцвіттями. Після цвітіння рослина гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік і може жити протягом багатьох років, допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1-2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі.

Стебло борщівника Сосновського є прямим, ребристим, з борозенками, досягає висоти 3-5 м, в діаметрі може бути від 3 до 10 см. Листя цієї рослини черешкове, велике (до 50-60 см), з трійчастим або перисто-роздільним розподілом, опушене. Зверху листя зелене, а знизу має сіруватий відтінок.

Квітки – є двостатевими, біло-зеленими, іноді можуть мати рожевий відтінок. Вони збираються у великі зонтикові суцвіття, діаметром до 40-50 см. Кількість таких зонтиків може сягати від 30 до 75. Цвітіння спостерігається з липня по серпень. Увесь кущ покритий жорсткими волосками.

Плоди борщівника Сосновського мають яйцевидну або продовгувату форму з розмірами приблизно 10-12 мм у довжину та 8 мм у ширину. Вони дозрівають з липня по вересень. Одна рослина може виробляти від 15 до 20 тисяч насінин, іноді навіть більше. Наявність "крилець" на насіннях сприяє їх летючості та активному розповсюдженню вітром та водою.

Ще однією загрозливою особливістю борщівника є нерівномірність якості насіння. Зазвичай в перший рік проростає від 20 до 70% насіння, а на другий – від 30 до 60% від тих, що не проростили в перший рік. Деяке насіння борщівника може прорости лише через 5-6 або навіть через 12-15 років.

Коренева система характеризується стрижневою структурою з добре розвиненими абсорбційними коренями. Більшість коренів розташована в поверхневому шарі ґрунту глибиною до 30 см, хоча окремі екземпляри можуть проникати на значну глибину, навіть понад 2 метри. Верхівки коренів мають галузеподібну структуру, а при пошкодженні виділяють рідину з виразним ароматом ефірної олії.

Оскільки борщівник Сосновського є небезпечним видом, важливо регулярно приймати заходи для запобігання його поширенню. Для боротьби з цією рослиною на ранніх стадіях росту застосовують метод зрізання основи борщівника лопатою на глибині близько 10 см нижче рівня ґрунту. Рідше використовується хімічний метод, головним чином за допомогою гербіцидів суцільної дії. Першу обробку рекомендується проводити, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр їх заростей. Проте варто пам’ятати, що недбале застосування хімічних методів може призвести до ураження інших рослин, мікроорганізмів та комах, а також забруднення водойм.

ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» наголошує на важливості безпечного поводження з борщівником. Якщо ви берете участь у його знищенні, обов’язково дотримуйтеся заходів безпеки. Рекомендується використовувати водонепроникний та максимально закритий одяг і взуття, а також захищати обличчя та очі за допомогою окулярів та маски. У випадку прямого контакту з рослиною та виникнення опіків негайно звертайтеся до лікаря!

Інформацію підготувала Юлія ТЕБЕНКО –

провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу