Осінній захист зернових

Пшениця – є найбільш поширеною культурною рослиною у світі та складає раціон третини мешканців планети. Це одна з найстаріших одомашнених рослин і походить з важливого центру одомашнення як рослин, так і тварин – Родючого Півмісяця (територія Месопотамії або Межиріччя). ЇЇ у світі висівають на площах більше 200 млн га.

Невдовзі стартує посівна кампанія з висіву озимих пшениці та ячменю. Озимі зернові залишаються стратегічними культурами українських аграріїв. В останні роки середня урожайність пшениці в Україні становить близько 40-50 ц/га, тоді як провідні господарства збирають по 70-90 ц/га. Проте, озимі культури є чутливими до ураження бур’янами, хворобами й шкідниками, а також потерпають в останні десятиріччя від змін клімату. Динаміка світових цін на зерно пшениці та зростання попиту сприяє інтенсифікації її виробництва. Тренд у зусиллях отримувати високі врожаї – є загальносвітовим. Серед факторів зниження рентабельності культури на першому місці, безумовно, економічні чинники та, відповідно, «класичні» підходи до формування технологій вирощування культури, за яких необхідність скорочення витрат. Важливою складовою вирощування сучасних високопродуктивних сортів озимої пшениці залишається надійний захист від шкідливих об’єктів протягом вегетації за допомогою засобів захисту рослин.

За даними наукових установ, втрати врожаю від хвороб становлять 15-35%, з яких, 60% через неякісний захист насіння від патогенів. Цьому сприяє також низька увага до осіннього періоду розвитку озимої пшениці. Наприклад, активний розвиток кореневих гнилей навесні може бути наслідками випадіння посівів, а ураження розпочинається з моменту посіву. Очевидно, що реалізація потенціалу сорту може відбутися лише за відсутності обмежень для розвитку рослин із самого початку вегетації.

В останні роки компанії-виробники акцентують увагу на обробці насіння, як важливому елементі технології вирощування. Насиченість сівозмін зерновими культурами, нестача використання органічних добрив, меліорантів, використання пестицидів низької якості створюють умови для погіршення фітосанітарного стану агрофітоценозів. Так, майже щорічно ми спостерігаємо спалахи деяких хвороб і щороку ситуація різна. Були масові ураження альтернаріозом, випадіння посівів навесні від фузаріозних кореневих гнилей, також масштабні ушкодження посівів восени й навесні борошнистою росою, щорічні ураження фузаріозами тощо. У виробництві практично відсутнє неінфіковане насіння, а ступінь ураження різними видами шкідливих збудників хвороб досить високий. В останні роки в посівах зернових постійно присутні збудники піренофорозу та септоріозу, численні кореневі гнилі, фузаріоз та альтернаріоз. Потенційно високо небезпечними є ураження збудниками офіобольозу. Саме тому протруювання насіння є важливим заходом у загальній системі боротьби з хворобами будь-якої сільськогосподарської культури. Саме завдяки такій обробці досягається 100% потрапляння препарату на цільову поверхню! Його метою є нанесення протруйника на насіннєвий матеріал для знищення зовнішньої або внутрішньої інфекції.

Протруювання фунгіцидними протруйниками – є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, яке забезпечує:

знезараження насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, численні сажкові хвороби й кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо);

захист від ґрунтових патогенів (снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, численні кореневі гнилі тощо);

тривалий захист сходів рослин від аерогенної інфекції (бура іржа, борошниста роса тощо);

сприяння формуванню кореневої системи рослини з наступним підвищенням рівня захисту від змін клімату. Важливо сформувати посів з високими рівнями резистентності до нестачі вологи та високих температур;

сприяння зростанню ефективності використання елементів живлення на перших етапах вегетації.

Щороку перед початком посівної кампанії аграрії задумуються, який саме фунгіцидний протруйник обрати. Які критерії враховувати при їх виборі? Потрібно враховувати досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов протягом вегетації, обрати сорти і гібриди з підвищеною стійкістю до поширених в певній зоні грибних хвороб. Збудники патогенних грибів можуть зберігатися як на поверхні, так і в середині насінини, а також в ґрунті, на рослинних рештках, падалиці та дикорослих злакових культурах. Всі вони можуть стати джерелом ураження хворобами на ранніх стадіях розвитку. У зв’язку з цим необхідно особливо ретельно підійти до вибору протруйника насіння, здатного забезпечити надійний захист посівів озимих культур в осінній період, а також і їх добру перезимівлю.

На насінні знаходиться лише невелика частка потенційно небезпечних для рослин збудників хвороб, тому рекомендовано проводити фітоекспертизу насіння з метою виявлення поширення і видового складу поверхневої та ендогенної інфекцій, що, і має визначати вибір протруйника з відповідним спектром дії.

Для оцінки ризиків ураження культури необхідно постійно контролювати фітопатологічний стан агрофітоценозу. Вибір препарату є досить складним, тому слід приймати важливі рішення в придбанні тих чи інших протруйників, в тому числі, і з огляду на власний досвід, рекомендації науковців та моніторингові дослідження фахівців.

Не зайвим буде нагадати, що всі роботи з пестицидами необхідно проводити з суворим дотриманням правил техніки безпеки.