Карликова сажка пшениці

Tilletia controversa Kuehn.

Поширена в Україні. За зовнішніми ознаками хвороба дуже схожа з твердою сажкою, але відрізняється від неї біологічними та екологічними особливостями. На ярій пшениці не виявлена. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, вони дуже кущаться, утворюючи до 50 стебел. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша, ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, вкорочений, іноді не виходить з піхви верхнього листка. Головним джерелом інфекції є заспорене насіння, ґрунт. Резерваторами інфекції можуть бути також дикі злаки. Небезпека полягає у можливості інфікування протягом довгого періоду – від появи сходів до фази виходу у трубку. T.сontroversa здатна знищити врожай на 50-90%.

Біологія збудника

Теліоспори T.сontroversa кулястої форми, діаметром 19-27 мкм, з добре вираженою сітчастістю. На поверхні теліоспор є драглистий безбарвний шар, товщина якого 1,5-4 мкм. Колір теліоспор темно-коричневий, у масі чорний, але серед них є близько 8% безбарвних (гіалінових) розміром 17-23х12-22 мкм з гладенькою оболонкою.

Теліоспори зберігають життєздатність від 2 до 9 років. Проростають після дозрівання на поверхні ґрунту, але дуже повільно (протягом 30-50 діб). Для проростання та утворення інфекційного міцелію їм необхідна температура від 0 до +5˚С протягом 3-5 тижнів та слабке освітлення (гіалінові можуть проростати у темряві), доступ повітря і тривала вологість верхнього шару ґрунту при зниженій температурі.

Заходи захисту

Високоефективним заходом обмеження поширення хвороби є дотримання сівозміни, відмова від дуже ранніх строків висіву, протруювання насіння, знищення злакових бур’янів, впровадження стійких сортів.