Впевнено наступає ясенева смарагдова златка

Ясенева смарагдова вузькотіла златка – є агресивним стовбуровим шкідником і представляє загрозу для лісового господарства країни, який заселяє  дерева ясеня, горіха та деякі інші листяні породи дерев.

Зоною природного ареалу – є листяні та змішані ліси Східної Азії та Далекого Сходу Росії (Приморський і Хабаровський край). В Україні вперше виявлено у вересні 2019 року на території Луганської області (Марківський район), 17 вересня 2021 року карантинний режим ввели в Куп’янському районі Харківської області.

Дорослі жуки смарагдово-зелені із золотистим, бронзовим або фіолетовим забарвленням довжиною 7,5-15,0 мм і шириною 3 мм, тіло видовжене, клиновидне, верхня частина черевця яскраво-червона.

Життєвий цикл ясеневої смарагдової златки може тривати протягом одного або двох років. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 6 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці приблизно 70-90 шт, а самки, які живуть довше, можуть відкласти до 200 яєць. Яйця відкладають на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок, личинка відроджується приблизно через два тижні. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Після відродження личинки вгризаються в кору і досягають внутрішньої флоеми, камбію і зовнішньої ксилеми, де вони живляться і розвиваються.

В період живлення личинки створюють довгі змієподібні галереї ходів забиті буровим борошном. Зимують личинки різних віків. Зрілі личинки четвертого віку мають довжину тіла від 26 до 32 мм. Дорослі личинки складаються в J-подібну форму і зимують в камері, що розташована в заболоні або корі.

Лялькування відбувається в кінці квітня – травні. Через 1-2 тижні, щоб вийти з дерева молоді жуки прогризають D-подібні отвори, шириною 3-4 мм. Незрілі личинки зимують у своїй личинковій галереї, але їм може знадобитися додаткове літо для живлення перш ніж знову перезимувати та вийти дорослими наступної весни. Цей дворічний цикл зустрічається в країнах з прохолодним кліматом. Личинки витримують зниження температури повітря до –300С, а також можуть пережити високу спеку до +530С.

Зазвичай ясенева смарагдова вузькотіла златка пошкоджує дерева, що стоять відкрито, дерева полезахисних насаджень, рідше – в глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Для успішної та ефективної боротьби зі златками дуже важливе раннє виявлення шкідника. На ранніх стадіях (1-й рік заселення) виявлення досить важке. Для цього використовуються феромонні пастки.

Характерні D – подібні отвори на стовбурах зявляються в наступний рік після заселення. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону. Листя передчасно жовтіє та опадає, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини. Вздовж стовбура розвиваються вторинні пагони.

На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори.

Шкідник поширюється:

- самостійними перельотами від 1 до 20 км;

- з саджанцями ясена чи інших рослин господарів;

- з деревиною та виробами з неї (пакувальними матеріалами, круглою деревиною, гілками, дровами) із зон масового розповсюдження шкідника;

- транспортними засобами в період льоту жуків.

У разі виявлення карантинного шкідника на відповідній території запроваджується карантинний режим та застосовуються відповідні фітосанітарні заходи:

- інспектування та фітосанітарна експертиза об’єктів регулювання;

- заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання;

- термічна обробка або подрібнення об’єктів регулювання;

На сьогодні для знищення шкідника використовуються інсектициди системної дії з діючою речовиною імідаклоприд. Інсектицидами проводять стовбурові ін’єкції або ґрунтовий полив, але обробка великих лісових територій інсектицидами не можлива.

Чисельність златок знижують комахоїдні птахи, особливо дятли

Єдиним дієвим способом знищення златки поки що – є вирубка і знищення уражених дерев.

 

Провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур Олександр ЛАГУТА

 

 
▲ Вгору