Знову шкодить чортополохівка 

Ще якихось півтора-два десятки років цього красеня-метелика знали, виключно як нешкідливий вид. Чортополохівка, латиною – Vanessa cardui, російською – репейница, крапивница. Цей шкідник-емігрант ще колись їв тільки бур’яни: кропиву, осот, будяк, чортополох, а тепер перекочував на культурні рослини. Пошкоджує коноплі, бавовник, буряки, зернобобові, баштанні, особливо полюбляє, сою і соняшник. 

Науковці вважають, що всі метелики, які навесні з’являються в Центральній і Північній Європі, це особини, що мігрують з південніших частин ареалу та північної Африки. Вони прямують за теплими течіями повітря та здатні подолати відстань до 5000 км. Однак слід зазначити, що в наших умовах можливих повний цикл розвитку цього виду. 

Детальніше...

 

Білокрилка – злісний ворог капусти

Декілька останніх років посадкам капусти сильної шкоди почала завдавати білокрилка.

Нині білокрилка – є одним із найшкідливіших видів шкідників овочевих, квіткових і ягідно-плодових культур відкритого та закритого ґрунту. Крім того, білокрилка – постійна мешканка оранжерей і квартир, будинків, де є кімнатні рослини. Заселяє близько 150 видів рослин із понад 50 родин.

Уперше білокрилка відмічена у 1870 році в Англії, згодом, в процесі філогенезу сформувала понад 200 видів. Спочатку вона мала статус шкідника закритого ґрунту, оскільки заселяла й пошкоджувала культури тільки в закритому ґрунті. Але пізніше зайняла свою нішу й у відкритому ґрунті. А останніми роками, через почастішання сухих вегетаційних періодів без випадання опадів, ареал її поширення в польових агроценозах збільшується надшвидко.

Детальніше...

 

Гераклова трава, або наш давній знайомий борщівник 

Проблема вторгнення та поширення чужинних видів рослин стає все більш актуальною. Неконтрольоване поширення адвентивних видів рослин створює ситуацію, коли аборигенні види пригнічуються або витісняються зі своїх природних екологічних ніш. Первинне поширення адвентивних видів відбувається по специфічних екологічних коридорах – уздовж автомобільних доріг, залізниць, ліній електропередач та магістральних трубопроводів, берегів різних водних об’єктів, на землях сільськогосподарського призначення. Проте після початкового етапу вкорінення та поширення, крім збільшення площі, ці види починають поступово опановувати також природні ландшафти і, що не відзначалося раніше, проникають до слабко змінених лісових екосистем. Експансії чужинних рослин в цих умовах перетворюються на злісні польові бур’яни з високою шкідливістю, які здатні призводити до значних втрат урожаю та економічних збитків.

Серед інвазійних чужорідних видів рослин, що набули поширення на території України, можна виділити групу особливо агресивних. До цієї групи належить один із найбільш небезпечних – борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.).

Це реліктова та добре пристосована до виживання отруйна багаторічна рослина родини окружкових (Apiaceae), у дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до інтродукованих в Україну, трапляється майже по всій території: на луках, по берегах річок, уздовж доріг, у лісосмугах. Віддає перевагу легким за механічним складом ґрунтам з добрим зволоженням. Добре витримує низькі температури та посуху. Під снігом взимку витримує до -40С, а також заморозки до -100С. Витримує затоплення до 30 днів. Відмічають високу конкурентоспроможність цього виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерен.

Детальніше...

 

Кучерявість листків персика

Мало хто не любить поласувати стиглим солодким смачним плодом персика. Завдяки сучасній селекції вирощувати ці прекрасні теплолюбові дерева стало можливо і в північних регіонах України. Проте неприємностей під час вирощування практично не можливо уникнути. Одним із ключових факторів, які створюють перешкоди для отримання гарного урожаю, стає кучерявість листків персика.

Збудником цієї хвороби є – голосумчастий гриб Taphrina deformans Tul. Грибниця розвивається в поверхневих тканинах, голосумчасте спороношення формується під кутикулою. При дозріванні сумкоспор, про що свідчить утворення воскоподібного нальоту на уражених органах, кутикула розривається і сумкоспори розносяться по саду, але повторного зараження в поточному році не відбувається. Потрапляючи в камедь на корі дерев та в бруньки, сумкоспори проростають і формують характерну для цього гриба дріжджоподібну стадію, в якій він зберігається і зимує на рослинах. Навесні, в період розпускання бруньок, уражуються молоді листки і пагони персика. Також цей гриб уражує і нектарини. 

Детальніше...

 
Більше статтей...
▲ Вгору