Схожість – основний показник якості насіння

shozhistВ теперішній час на Сумщині продовжується посів озимих зернових. Відомо, що посів високоякісного насіння є самим ефективним засобом отримання високого врожаю. Якщо насіння має високі сортові та посівні якості, збільшується приріст врожаю на 30 % і більше.

Самим важливим показником посівних якостей насіння , без сумніву, є схожість. Під схожістю розуміють здатність насіння при певних умовах пророщування , давати нормальні проростки за встановлений час. Від схожості залежить формування потрібної густоти рослин і в подальшому рівень врожайності.

Часто постає питання, на скільки лабораторна схожість об’єктивна? Адже в лабораторії створюються оптимально сприятливі умови для вегетації , а умови відкритого грунту далеко не ідеальні. На польову схожість впливають такі фактори, як вологість, родючість, температура грунту, глибина загортання, умови посіву, рівень агротехніки, зараженість шкідниками і хворобами, внесення добрив і т.д.

Детальніше...

 

Про ентомофагів

entomofagi-3Коли була встановлена важлива роль природного обмеження розмноження одних видів комах, іншими видами, виникла думка щодо використання цього явища для знищення шкідників сільськогосподарських і садових культур. Метод боротьби з шкідливими комахами шляхом використання їх природних ворогів – паразитичних та хижих комах, збудників хвороб, комахоїдних птахів та інших організмів – отримав назву біологічного.

Сьогодні, хоч і не дуже широко, сільські господарства України застосовують ентомофагів у боротьбі із шкідниками, як на полях, так і в теплицях.

Спроби застосування біологічного методу боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур мають велику давність. Ще в XII ст., у Китаї збирали хижих мурах і переносили їх до своїх цитрусових садів з метою знищення шкідників.

Детальніше...

 

Аналіз вибірок феромонних пасток

analiz-pastkaОхорона території України від занесення регульованими шкідливими організмами – пріоритет у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» – є однією з провідних ланок, що стоять на варті фітосанітарної безпеки.

Відділ фітосанітарного аналізу, що є структурним підрозділом установи, тісно співпрацює із Управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Щороку, в рамках державного нагляду, до відділу надходять феромонні пастки для аналізу.

Феромонний моніторинг за останні десятиріччя став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників порівняно з існуючими методами: візуальні обстеження, розкопки та інші. Застосування феромонних пасток для виявлення і спостереження за розвитком шкідників відрізняється простотою, безпечністю і ефективністю їх застосування, вони дозволяють оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії фітофагів, контролювати динаміку чисельності на місцевому і регіональному рівнях та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів. Однією з важливих переваг феромонного моніторингу – є вчасність виявлення карантинних шкідливих організмів.

Феромонна пастка – абсолютно екологічно безпечний пристрій для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника.

Детальніше...

 

Повитиці – небезпечні паразити

poviticia-1Повитиці – рід рослин родини березкових (Convolvulaceae). Народні назви – перстенець, сплітачка, хмелинка. Наукова назва: Cuscuta.

На земній кулі нараховується 274 види повитиць, в Україні – 14 видів. Паразитують на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель.

Повитиця – однорічна рослина, віднесена до списку А-2 «Карантинні організми обмежено поширені в Україні», має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте витке стебло. До рослини-господаря повитиця присмоктується присосками, які називають гаусторіями. Коренів і листків на стеблах у повитиці немає, вони їй не потрібні, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Коли насінина повитиці проростає, на першому етапі життя проростка утворюється і корінець. Він закріплюється в ґрунті, а другий кінчик – майбутнє стебло – витягується, вигинаючись по спіралі. Як тільки цей проросток зіткнеться із стеблом майбутнього господаря, він починає завиватися навколо нього, а корінець відсихає – потреба в ньому минула.

Детальніше...

 
Більше статтей...
▲ Вгору