Небезпечна фітофтора  

Деякі хвороби рослин характеризуються повільною течією. А є такі, які в лічені дні здатні знищити весь урожай. До таких хвороб відносять фітофтороз.

Фітофтороз (в народі – фітофтора) – найбільш поширене, небезпечне захворювання культурних рослин. Воно характеризується стрімкою течією, швидким поширенням, високим відсотком загибелі заражених рослин.

Причина інфекції – грибкові мікроорганізми (лат. Phytophthora) із класу ооміцетів (лат. Oomycetes або Oomycota), спори яких в сприятливих умовах швидко розносяться по ділянці. Небезпека грибка – в його високій життєздатності. Фітофтора живуча і всюдисуща: вона мешкає на насінні, рослинних рештках, у ґрунті, на стінах теплиць, садовому інвентарі. Прогресує хвороба в холодну і вологу погоду. Найбільше фітофтора любить вапновані ґрунти, загущені посадки, в які слабо надходить свіже повітря, перепади температур, росу та ослаблені поганим або недостатнім доглядом рослини.

Небезпечна азіатська сарана

«Восьма кара єгипетська» або азіатська сарана. Серед двох мільйонів видів комах, що населяють Землю, є ті, які здатні ставати справжнім стихійним лихом. Одне з них: азіатська сарана – відноситься до ряду прямокрилих.

Коники, жваво скачуть по луках, споріднені сарані, проте, на відміну від неї, ніколи не розмножуються у величезних кількостях і не стають серйозною загрозою для зелені.

Відрізнити сарану від коника можна по довжині вусиків. У коників вони довші за тіло, а у сарани – короткі.

Сарана перелітна (сарана азіатська) Locusta migratoria L.

Цeй вид, як i дeякi iншi види capaнoвиx, нaлeжить дo чиcлa пoтeнцiйнo нeбeзпeчниx бaгaтoїдниx шкiдникiв ciльcькoгocпoдapcькиx рослин. В Укpaїнi зустрічається в заплавах річок Дніпро, Дністер, Дунай.

Дoвжинa тіла caмця 35-50, caмки – 45-55 мм, бypyвaтo-cipa aбо бypyвaто-зeлeнa. Лoб пpямoвиcний, oпyклo пepexoдить y тiм’я. Haдкpилa вyзькi, дoвгacтi, бpyднo-бypyвaтo-жoвтi aбo зeлeнi, в гycтиx бypиx плямax i кpaпкax. Kpилa, широкі, вiялoпoдiбнi, жoвтyвaтi aбo зeлeнyвaтi, нa вepшинi бeзбapвнi, нa кiнцяx тpoxи зaтeмнeні. Bepшини нaдкpил i кpил дaлeкo зaxoдять зa кoлiнa зaдньoї пapи ніг. Гpyди вкpитi бiлyвaтими вoлocкaми. Maє двi фази: пooдинoкy i cтaднy. У пpeдcтaвникiв пooдинoкoї фaзи, пoшиpeнoї в бiльш пiвнiчниx paйoнax, пepeдньocпинкa бeз пepeтяжки пocepeдинi, дaxoпoдiбнa; cepeдинний киль виcoкий, в пpoфiль дyгoпoдiбний. У кoмax cтaднoї фopми, пoшиpeнoї в пiвдeнниx paйoнax, пepeдньocпинкa з пpямим aбo yвiгнyтим cepeдинним кілeм.

Ваточник сирійський – проблемний бур’ян 

Сьогодні вже серйозно постає проблема забур’яненості посівів ваточником сирійським. Він надзвичайно конкурентоздатний до рослин і гербіцидів. Наявність в посівах ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.), навіть в незначній кількості призводить до втрат урожаю всіх культур, наприклад в сої – 12-19%.

Ця давня і красива на вигляд рослина названа на честь давньогрецького бога Ескулапа через його лікувальні властивості. Батьківщина ваточника сирійського – Північна Америка, і, насправді, до Сирії ніякого відношення цей бур’ян не має. Вперше рослина була завезена в Європу у ХVІІ ст., як технічна культура, і мала швидке розповсюдження. Спочатку із ваточника робили волокна для грубих тканин, вірьовки, матеріал для набивки меблів. Потім його частини використовували у виробництві пряжі, кіноплівки, навіть у виробництві вати. Із цієї рослини намагались отримати каучук, оскільки були виявлені компоненти каучуку і смоли. Проте виробництво каучуку виявилось трудомістким і затратним, а сам каучук виходив низької якості. Згодом до ваточника, як до сировини, втратили інтерес, а рослина перекочувала в природні рослинні групи. Подекуди його стали вирощувати як декоративну рослину.

Ваточник – трав’яниста багаторічна рослина заввишки до 2 м, відноситься до родини барвінкових. Має товсте пряме стебло, яке, при найменшому пошкодженні, виділяє сік. Сік має вигляд молока, звідти і народна назва – «чумацька трава». Листки – супротивного розміщення, крупні, мають продовгувато-еліптичну форму, із характерним хвилястим краєм та червоною центральною жилкою. Довжина листка може сягати 25 см, а ширина – 12 см. В середині літа нижні листки завжди опадають.