Соєва цистоутворююча нематода

Heterodera glycines Ichinohe

Соя – культура, яка зараз дуже популярна в Україні. Її використовують в багатьох регіонах і впроваджують як соєво-кукурудзяні сівозміни, тому зростають ризики ураження сої різними хворобами, які викликані грибами і нематодами.

19 країн, які є основними виробниками сої, дійшли висновку, що соєва нематода є найважливішим патогеном цієї культури. Порогом шкодочинності вважається чисельність соєвої нематоди на рівні понад тисячу яєць і личинок у 250 куб. см ґрунту.

Соєва цистоутворююча нематода має широке коло рослин живителів. Основними живителями є – соя (Glycine max), а також інші представники родини бобових (Fabaceae): люпин білий (Lupinus albus),пенстемон (Penstemon spp.), квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris), горошок волохатий (Vicia villosa), вигна промениста (Vigna radiata). Цукровий буряк та томати уражувались в експериментальних умовах. В цілому, Н. glycines може паразитувати на рослинах 23 родин, переважно бур’янах з родин Capparaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Scrophulariaceae.

Рак картоплі-хвороба, що вражає рослину в усі фази розвитку

Через нищівний характер захворювання, гриб вважається в усьому світі важливим карантинним шкідливим організмом, який згідно Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженим наказом Міністерством аграрної політики України, відноситься до списку А-2 (карантинні організми, обмежено поширені в Україні).

Викликає рак картоплі збудник – Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival. В Україні рак картоплі вперше виявили в 1935 році на присадибній ділянці Хмельницької області. На сьогодні хвороба окремими вогнищами поширена в 5 областях: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій. Рак картоплі має велике значення. Вже більше 70 років діє міжнародне і вітчизняне законодавство спрямоване на запобігання його поширення. У разі занесення S. endobioticum на поле, весь урожай буде непридатним для реалізації, і, оскільки, гриб довго зберігається в ґрунті, то багато років на цій ділянці не можна буде вирощувати картоплю та інші рослини на експорт.

Бактеріоз винограду (хвороба Пірса)- Xylella fastidiosa Wells et al.

Вирощування винограду в Україні завжди асоціювалось з південними областями – Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, АР Крим. Щорічне потепління дало можливість поціновувачам винограду із північних областей, а саме: Сумської області, вирощувати не лише технічні сорти, але й столові. Вирощений на Поліссі столовий виноград, нічим не поступається південному за смаковими та товарними властивостями. Нажаль, з розширенням кліматичних умов вирощування винограду, розширився і ареал шкідливих організмів цієї культури. Щоб виростити здоровий виноград з товарним виглядом, хоч в промислових цілях, хоч на своїй присадибній ділянці, необхідно пам’ятати, що він пошкоджується багатьма шкідниками, вірусними, бактеріальними та грибними хворобами.