Післязбиральне дозрівання насіння

Насіння багатьох культур зразу ж після збирання і ще протягом деякого часу не проростає або має знижену схожість, так як знаходиться в періоді післязбирального дозрівання.

Післязбиральне дозрівання –це комплекс фізіологічних процесів , що відбувається в насінні після збору врожаю,  під час яких поліпшуються його технологічні та посівні якості, завершується біосинтез жирів, білків та вуглеводів і насіння досягає повної фізіологічної стиглості , переходячи у стан з оптимальними показниками для зберігання або посіву.

Час, протягом якого настає повна фізіологічна стиглість, називається періодом післязбирального достигання. 

З одного боку, період післязбирального дозрівання є позитивним явищем, внаслідок якого насіння не проростає і при цьому залишається життєздатним.

Але, з другого боку, тривалість післязбирального дозрівання – ознака спадкова і це створює ряд господарських ускладнень: неоднорідність насіння за вологістю та стиглістю, воно має понижену енергію проростання та схожість, погані технологічні властивості насіння, нестійкість показників якості насіння під час зберігання.

Тривалість періоду післязбирального дозрівання насіння різна, в залежності від культури   та сортових особливостей. Наприклад, за сприятливих умов процеси післязбирального дозрівання жита закінчуються орієнтовно протягом 10-15 діб, вівса 20 діб, ячменю 6-8 місяців, соняшнику 25-30 днів, озимої пшениці ( на півдні близько 10-20 днів, а в північних районах – до 60 днів), насіння кукурудзи після сушіння і видалення надлишкової вологи одразу стає фізіологічно повноцінним.

Якщо взяти до уваги, що насіння озимих культур висівається вже через 1-1,5 місяця після збирання, післязбиральне дозрівання варто прискорити, наприклад, шляхом зміни умов зберігання, оптимізації вологості та температури зберігання, використовуючи повітряно- теплову обробку з активним вентилюванням.

В акредитованих лабораторіях, аналізуючи свіжозібране насіння з незавершеним періодом фізіологічного дозрівання, вживаються такі заходи для подолання стану спокою насіння , які передбачені ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” :

- попереднє охолодження (По) до 5-10 °С;

- попереднє прогрівання (Пп) протягом 7 діб за температури 30-40 °С;

-попереднє промивання, щоб видалити з насіння інгібітори проростання;

- освітлення (О) протягом 8 год кожної доби;

-пошкодження плодових і насіннєвих оболонок або їх зняття

( скарифікація, імпакція);

- попередня обробка насіння в розчинах гіберелінової кислоти (ГК).

Ці засоби корекції оцінки посівних якостей насіння використовуються на практиці з метою запобігання похибок у визначенні норм висіву, підвищеною витратою насіння при посівах, так як період аналізування насіннєвого матеріалу часто починається до завершення післязбирального дозрівання.

Післязбиральне дозрівання насіння є важливим етапом у формуванні його посівних і технологічних властивостей і своєчасне застосування агротехнічних і технологічних заходів для прискорення післязбирального дозрівання дає змогу підвищити ефективність зберігання насіння і забезпечити високий рівень схожості та енергії проростання. Це, своєю чергою, є запорукою отримання дружних сходів і високих урожаїв.