Небезпечний карантинний шкідник – вузькозлатка ясенева смарагдова Agrilus planipennis Fairmaire

Головними рослинами, на яких оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus sp.). Златка також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

A. planipennis входить до списків регульованих шкідливих організмів Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (EPPO), Європейського Союзу (EU), Євразійської Економічної Комісії (EAEU).

Також цей вид зареєстрований, як регульований шкідливий організм, для Марокко, Канади, Казахстану, Грузії, Туреччини, України.

Златка розповсюджена в Канаді, США, Китаї, Японії, Кореї (Північна, Південна), Монголії, Тайвані, Росії.

В Україні ясеневу златку вперше було виявлено у 2019 році. Наразі українські фахівці вивчають її вплив на екосистему та підраховують потенційні збитки, які може завдавати цей карантинний шкідник в нашій країні.

Жук ясеневої златки 8,5-14 мм завдовжки і 3,1-3,4 мм завширшки. Тіло вузьке і видовжене, клиновидне, яскраве, синьо-зеленого (смарагдового) кольору з металевим відблиском. Цей вид характеризується щільною, гладенькою скульптурою. Голова плоска, її верхівка має форму щита. Очі складні, бронзового забарвлення.

Самки відкладають яйця овальної форми, 1х0,6 мм, ясно-жовтого кольору, перед відродженням личинок набувають коричнево-жовтого кольору. Яйця пласкі з дещо випуклим центром.

Зрілі личинки завдовжки 26-32 мм, вершково-білого кольору. Тіло плоске і широке. Голова маленька, коричнева, втягнута в передньогруди, помітні лише ротові органи. Черевце складається з 10 сегментів. На 1-8 сегментах є по одній парі дихалець на кожному, на останньому сегменті є одна пара коричнюватих зазубрених стилетів.

Лялечка златки 10-14 мм завдовжки, вершково-білого кольору. Антени загнуті назад до основи надкрил, останні декілька сегментів черевця дещо загнуті всередину.

Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. A. planipennis зазвичай має одну генерацію на рік, хоча для деяких особин може знадобитися два роки. Коли розвиток триває один рік, дорослі особини починають з'являтися наприкінці весни – на початку літа.

Імаго, після появи, піднімаються на крону «материнського» дерева і живляться листям. Після 3-4 годин живлення, вони, починають літати. Імаго продовжують живитися листям впродовж всього життя, зберігаючи активність 6-17 годин на добу, особливо в теплі, сонячні дні. У хмарні або дощові дні, жуки відпочивають в тріщинках кори або на листі. Вони залишаються на листі і вночі.

Самки відкладають яйця по одному на поверхню і в тріщини кори. Кожна самка може відкласти 68-90 яєць. Ембріональний розвиток яєць триває близько одного тижня.

Після відродження, личинки першого віку заглиблюються в кору і луб. Згодом їхні ходи досягають камбію, в якому вони живляться з середини червня до середини жовтня. Личинки старших віків роблять в заболоні довгі звивисті (спіральні/змієподібні) ходи (аж до 22-36 см завдовжки), які розширюються в залежності від росту личинки.

Личинки останнього віку зимують в лялечкових колисочках. Поодинокі личинки, які не завершили цикл розвитку восени, зимують в камбії, потім у квітні продовжують живлення і завершують свій розвиток в кінці літа. Перетворення на лялечку відбувається в квітні-травні у кінці ходів біля поверхні. Після відродження імаго залишаються під корою протягом 1-2 тижнів а потім з'являються через D-подібні льотні отвори.

Основні ознаки пошкодження A. planipennis такі:

- D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм);

- відростання пагонів від стовбура;

- відмирання окремих гілок, або всихання всього дерева;

- звивисті ходи личинок під корою, у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»).

З метою виявлення вогнищ ясеневої златки проводяться обстеження насаджень ясеня візуально, за допомогою феромонних пасток та ловильних поясів на деревах.

Всі життєві стадії цього шкідника (крім дорослих) ведуть прихований спосіб життя, що ускладнює їх виявлення. Ушкоджені дерева не дають чітких симптомів при початковому зараженні. Ознаки можуть бути помітними через 2-3 роки після першого зараження, особливо якщо його початок відбувається у верхній частині дерева. Ознаки на деревах також спочатку можна сплутати з симптомами захворювань або наслідком недостачі вологи. На наступних етапах зараження D-подібні вихідні отвори та личинкові ходи можуть спостерігатися по всій частині стовбура. Також на заражених деревах можна спостерігати ушкодження завдані дятлами (відколювання, лущення кори або отвори), які шукають і витягують личинки златок. Пізніше спостерігається повна загибель заражених златкою дерев.