Коректна термінологія — важлива складова безбар’єрності

Слова мають значення. Те, як ми говоримо про людей, формує ставлення суспільства, рівень поваги та включеності. Саме тому коректна термінологія є одним із ключових елементів безбар’єрного середовища.

Сьогодні в Україні впроваджуються сучасні підходи до безбар’єрної мови, які ґрунтуються на повазі до людської гідності, недискримінації та рівності. В офіційній комунікації, медіа та повсякденному спілкуванні важливо уникати застарілих або стигматизуючих висловів.

Наприклад, коректно говорити:

• «людина з інвалідністю», а не «інвалід»;
• «людина, яка користується кріслом колісним», а не «прикутий до візка»;
• «людина з порушенням слуху/зору», а не «глухий» чи «сліпий» у зневажливому контексті.

Національна комісія зі стандартів державної мови працює над упровадженням стандарту «Термінологія безбар’єрності», який систематизує сучасні норми коректного мовлення. Також в Україні діє «Довідник безбар’єрності» — практичний гід із безбар’єрної мови та коректної комунікації.

Ознайомитися з довідником можна за посиланнями:

https://bf.in.ua/

https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Безбар’єрність починається з поваги. А повага — зі слів.

Що таке безбар'єрність?

Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про повагу до кожної людини та можливість жити без перешкод.

Коли мама з візочком може легко зайти в магазин.
Коли людина на кріслі колісному може самостійно потрапити в аптеку чи державну установу.
Коли літній людині зручно перейти дорогу.
Коли люди з порушенням слуху чи зору можуть отримати інформацію нарівні з усіма.

Безбар’єрність — це про суспільство, у якому комфортно кожному.

Бар’єри бувають не тільки фізичними. Вони можуть бути:

• інформаційними;
• мовними;
• цифровими;
• психологічними;
• соціальними.

Іноді достатньо простої людяності: допомогти, пояснити, не ігнорувати чужі труднощі.

Справді сильне суспільство — це не там, де “виживають найсильніші”, а там, де кожен має можливість жити гідно.

Безбар’єрність починається з нашого ставлення одне до одного.

Фахівці ДУ «Сумська ФВЛ ДПСС» пройшли внутрішнє навчання з системи управління якістю

На базі Державної установи «Сумська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» відбулося спеціалізоване внутрішнє навчання для фахівців. Захід був спрямований на впровадження сучасних підходів до системи управління випробувальними лабораторіями відповідно до вимог міжнародного стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 та актуальних політик Національного агентства з акредитації України (НААУ).

Семінар провів заступник директора – керівник з якості Олександр КУЗІН, базуючись на матеріалах та досвіді, здобутих під час нещодавнього всеукраїнського тренінгу для керівників фітосанітарних лабораторій, проведеного на базі Державної установи «Чернівецька фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».

Метою внутрішнього навчання стало підвищення професійної компетентності фахівців установи та забезпечення достовірності результатів лабораторних досліджень.