Що таке сертифіковане насіння і навіщо воно потрібне?

У сучасному сільському господарстві важливу роль відіграє якість насіннєвого матеріалу. Від того, яким буде насіння — чистим, здоровим, із високими сортовими ознаками — залежить урожайність, стійкість рослин до хвороб і навіть економічна ефективність господарства. Саме тому дедалі більшого значення набуває використання сертифікованого насіння.

Сертифіковане насіння — це насіння, яке пройшло офіційну перевірку та відповідає державним стандартам якості. Його походження, сортова чистота, схожість, вологість, зараженість шкідниками й хворобами перевіряються у спеціалізованих лабораторіях. Лише після цього насінню видається сертифікат, який підтверджує його якість та відповідність певному сорту.

В Україні такі перевірки проводяться відповідно до вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал». Сертифікацією займаються уповноважені державні органи та акредитовані лабораторії.

Навіщо потрібне сертифіковане насіння?

1. Гарантія якості. Сертифіковане насіння забезпечує отримання здорових і сильних сходів. Воно має високу схожість і відмінні сортові властивості;

2. Стабільна врожайність. Оскільки насіння проходить контроль за показниками сортової чистоти, фермер може бути впевненим у стабільних результатах вирощування;

3. Захист від фальсифікату. Використовуючи лише сертифіковане насіння, аграрії уникають ризику купити підробку або насіння з невідомим походженням;

4. Економічна вигода. Хоча сертифіковане насіння може коштувати дорожче, воно окупається завдяки вищому врожаю та зниженню витрат на засоби захисту рослин;

5.Дотримання вимог законодавства. Для офіційної реалізації насіння сільськогосподарських культур необхідна наявність сертифіката, який підтверджує сортові та посівні якості продукції;

Державна установа «Сумська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» — надійний партнер у сфері насінництва

Якість насіння — це основа високого врожаю та запорука успіху будь-якого господарства. Саме тому аграрії Сумщини довіряють Державній установі «Сумська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», яка вже багато років забезпечує точність, об’єктивність та неупередженість у визначенні показників якості насіннєвого матеріалу.

Ми проводимо такі види аналізувань:

*Визначення чистоти насіння — показує, наскільки зразок відповідає вимогам стандарту, чи не містить домішок інших культур або бур’янів.

*Вологість насіння — один із ключових факторів, що впливає на схожість, тривалість зберігання та енергію проростання.

*Визначення домішки — допомагає виявити небажані компоненти, які можуть знизити якість посівного матеріалу.

*Маса тисячі насінин — характеризує розвиток насіння та потенційну врожайність культури.

*Енергія проростання — визначає, як швидко насіння проростає за оптимальних умов.

*Схожість насіння — один із найважливіших показників, що відображає життєздатність насіннєвого матеріалу.

Чому це важливо?

Регулярне проведення лабораторних аналізів — це запорука контролю якості, оптимального використання ресурсів і гарантія стабільних результатів у полі. Точні показники допомагають аграріям ухвалювати правильні рішення: коли сіяти, як зберігати та які сорти обирати для досягнення найвищої продуктивності.

Західний кукурудзяний жук

(Diabrotica virgifera virgifera Le Conte)

В цьому році, як і у минулому, під час проведення аналізу феромонних пасток виявлено Diabrotica virgifera virgifera Le Conte (західного кукурудзяного жука).

Західний кукурудзяний жук  – обмежено поширений в Україні карантинний шкідник. Жук на сьогодні вважається одним із найбільш небезпечних шкідників кукурудзи в Європі та США. Щороку ареал його поширення невпинно збільшується. Крім кукурудзи, жуки здатні вигризати вміст квітки і паренхіму листків гарбузових (огірки, гарбузи, кабачки, патисони тощо).

На території України цей жук протягом року розвивається в одному поколінні, проходячи стадії яйця, личинки, лялечки й імаго. Зимує шкідник у фазі яйця.

Шкодять дві стадії розвитку шкідника – личинка та імаго. Імаго вигризають пиляки на волотях та нитки на приймочках маточок качанів. Вони пошкоджують зерно в молочній стиглості на верхівках качанів і виїдають паренхіму між жилками листків. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.

Загрозу становлять і личинки, бо пошкоджують кореневу систему на ранньому етапі розвитку кукурудзи. Після виходу з яйця, личинки повинні відшукати коріння кукурудзи для живлення впродовж 24 годин, інакше загинуть.

Природним бар’єром для діабротики є клімат. Яйця західного кукурудзяного жука не витримують суворих морозів. За температури -15°С досить одного тижня для того, щоб яйця вимерзли.