Вузькозлатка ясенева смарагдова: як виявити

Продовжуємо Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову. Сьогодні розглянемо методи виявлення шкідника. Є два види: встановлення пасток та ловильних поясів.

Встановлення пасток. Перша поява жуків ясеневої златки збігається з періодом, коли цвіте робінія звичайна (Robinia pseudoacacia). В Україні, зазвичай, це травень-червень. Жуків приваблюють зелені або фіолетові пастки,  які висять як на відкритих просторах, так і під кронами насаджень.

Пастки вивішують на сонячній стороні, у випадку призмових - хоча б одна сторона повинна освітлюватись сонцем. Пастки найкраще вивішувати посередині крони між гілками (на висоті 5-8 м). Рекомендується встановлювати по одній пастці в межах кожного 1 кв. км, враховуючи усі фактори ризику: близькість до населених пунктів; місця проїзду та зупинки транспорту; лісові насадження; розсадники тощо. Якщо в межах 1 кв. км виявлені дерева із типовими ознаками заселення златкою, необхідно застосовувати комплекс фітосанітарних заходів відповідно до вимог чинного законодавства. Пастки рекомендується встановлювати за температури повітря 15°C, змінювати протягом 60 днів, перевіряти щонайменше при заміні або 2 рази за місяць. 

Встановлення ловильних поясів. У захисних смугах і лісових культурах можна використовувати метод ловильних дерев. Такі дерева використовуються, щоб привабити самок відкладати яйця та для подальшого вивчення щільності популяції. Ловильні дерева досі є одним із найефективніших засобів виявлення златки при дуже низькій щільності популяції.

Рекомендовані категорії “ловильних дерев”: 

1. Дерева, що ростуть на відкритому просторі (вздовж узбіччя дороги або в полі); 
2. Дерева, що ростуть у вигляді живоплоту (принаймні 2-3 сторони дерева здебільшого відкриті); 

3. Дерева, які ростуть на узліссі чи по краю зелених насаджень, крона яких освітлена з 1-2 сторін.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про методи виявлення шкідника.

Щороку 12 травня, з ініціативи Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), започаткований Міжнародною конвенцією захисту рослин (IPPC), відзначається Міжнародний день здоров’я рослин (International Day of Plant Health). Цього року пройшов під гаслом «Важливість здоров’я рослин в Єдиному здоров’ї». 

Цей день – є важливою подією для всього світу. Це особлива нагода привернути увагу до надзвичайної ролі рослин у нашому житті та підкреслити важливість захисту їхнього здоров’я.

Цього річ серед низки заходів присвячених цьому святу завідувач відділу фітосанітарного аналізу Наталія Тимошенко провела ZOOM лекцію студентам факультету агротехнологій і природокористусування Сумського національного аграрного університету.

Вузькозлатка ясенева смарагдова: ознаки пошкодження дерев

Продовжуємо Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову. 

Головними рослинами, на яких оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus sp.). В Україні ростуть наступні види: ясен американський (F. americana), ясен вузьколистий (F. angustifolia), ясен високий (F. excelsior), ясен білоцвітий (F. ornus), ясен ланцетний (зелений) (F. lanceolata), ясен гостроплодий (F. oxycarpa). Але найбільші площі насаджень займає ясен пенсільванський (F. pennsylvanica), якого можна побачити в гаях, парках, лісах, лісосмугах в різних регіонах України. Також може пошкоджувати декоративну рослину – сніговець (хіонатус) віргінський (Chionanthus virginicus).

Всі життєві стадії цього шкідника (крім дорослих) ведуть прихований спосіб життя (яйця в тріщинах кори, личинки, лялечки, молоді жуки в корі або заболоні), що ускладнює їх виявлення. Ушкоджені дерева не мають чітких ознак пошкодження при початковому зараженні. 

Ознаки можуть бути помітними через 2-3 роки після першого зараження, особливо якщо його початок відбувається у верхній частині дерева. Ознаки на деревах також спочатку можна сплутати з симптомами захворювань або наслідком недостачі вологи. 

На наступних етапах зараження D-подібні вихідні отвори та личинкові ходи можуть спостерігатися по всій частині стовбура та на гілках. Також на заражених деревах можна спостерігати ушкодження завдані дятлами (відколювання, лущення кори або отвори), які шукають і витягують личинки златок. Пізніше спостерігається повна загибель заражених златкою дерев.