Державна установа «Сумська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» запрошує фермерів провести післязбиральний аналіз на визначення посівних якостей насіння та якості зерна.

Якщо ви залишаєте частину зерна на насіння для наступного сезону, перевірте його на схожість, енергію проростання вже зараз, щоб мати час на якісну підготовку.

Ми використовуємо сучасне обладнання й перевірені методики, щоб ви отримали точний результат у найкоротші терміни.

Для отримання докладніших фахових консультацій щодо проведення лабораторних випробувань, звертайтесь за контактами:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , 60-59-21, 0663545406 та долучайтесь до наших соцмереж: https://www.facebook.com/sumyfitolab/, https://fitolab.gov.ua/

До уваги осіб, що здійснюють експорт пшениці до Турецької Республіки

Міністерство сільського і лісового господарства Турецької Республіки повідомило Держпродспоживслужбу про посилення з 4 серпня 2026 року фітосанітарного контролю під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту  рослин та рослинної продукції у Туреччині.

У зв’язку з прийняттям нового Регламенту про карантин рослин, що опублікований Міністерством сільського і лісового господарства Турецької Республіки в Офіційному віснику 6 травня за № 33245, який скасовує Положення про карантин рослин, опубліковане в Офіційному віснику від12.03.2011 за № 28131 та набере чинності з 4 серпня 2026 року, посилено фітосанітарні вимоги до ввезення пшениці з України.

Оскільки пшениця, що імпортується до Турецької Республіки є рослиною господарем для таких шкідливих організмів як: Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa, and Tilletia laevis (синонім: Tilletia foetida) Турецькою Республікою посилено контроль щодо виявлення зазначених шкідливих організмів у вантажах із пшеницею.

У зв’язку із внесеними змінами, передбачається повна відсутність у вантажах із українською пшеницею зазначених шкідливих організмів, а саме:

а) Tilletia barclayana та Tilletia indica, що внесені до Додатка 1 до Регламента «Карантинні шкідливі організми, імпорт яких заборонено і про наявність яких у Туреччині невідомо»;

б) Tilletia caries, Tilletia controversa та Tilletia laevis (синонім: Tilletia foetida), що внесені до Додатка 2 до Регламента «Карантинні шкідливі організми, імпорт яких заборонено та які зустрічаються в деяких районах Туреччини».

Небезпечний карантинний шкідник – вузькозлатка ясенева смарагдова Agrilus planipennis Fairmaire

Головними рослинами, на яких оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus sp.). Златка також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

A. planipennis входить до списків регульованих шкідливих організмів Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (EPPO), Європейського Союзу (EU), Євразійської Економічної Комісії (EAEU).

Також цей вид зареєстрований, як регульований шкідливий організм, для Марокко, Канади, Казахстану, Грузії, Туреччини, України.

Златка розповсюджена в Канаді, США, Китаї, Японії, Кореї (Північна, Південна), Монголії, Тайвані, Росії.

В Україні ясеневу златку вперше було виявлено у 2019 році. Наразі українські фахівці вивчають її вплив на екосистему та підраховують потенційні збитки, які може завдавати цей карантинний шкідник в нашій країні.