Меморандум про співробітництво та організацію взаємовідносин підписаний між державною установою «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» та Сумським Національним аграрним університетом 

Підписуючи меморандум сторони підтвердили, що їхніми спільними інтересами – є реалізація програм та проєктів у науково-освітній, соціальній сферах, а також заходів, що спрямовані на популяризацію сторін. У процесі виконання спільної мети будуватимуть свої взаємовідносини на підставі рівності, чесного партнерства та захисту інтересів один одного.

Підписання меморандуму відбулось в урочистій обстановці на факультеті агротехнологій та природокористування Сумського НАУ.

21 грудня 2023 року, в рамках співпраці з ГУ Держпродспоживслужби у Сумській області, директор ДУ «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» Андрій Корж та завідувач відділу фітосанітарного аналізу Наталія Тимошенко взяли участь в нараді з державними фітосанітарними інспекторами, що відбулась у ZOOM форматі. Під час наради директор лабораторії підбив підсумки спільної роботи за 2023 рік, озвучив плани на майбутнє та подякував начальнику управління фітосанітарної безпеки Оксані Голінач за тісну і плідну співпрацю, а також привітав колег з прийдешніми святами.

Про шкідників лісу, деревини та виробів з неї у своїй презентації розповіла завідувач відділу фітосанітарного аналізу – Наталія Тимошенко. Були висвітлені питання візуальних ознак пошкодження підкарантинних матеріалів, спричинених регульованими шкідливими організмами під час здійснення фітосанітарного контролю. Основний акцент було зроблено на внутрішньостовбурових шкідниках: вусачах і ясеневій смарагдовій златці. Були висвітлені основні морфоологічні та біологічні особливості цих шкідників деревини, методи їх діагностики та ідентифікації.

Започатковане в Україні 7 грудня 2019 року неофіційне щорічне свято Всесвітній день української хустки, покликане об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій.

З давніх-давен хустка для українців була оберегом – символом жіночності, кохання і вірності. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Вибір хустки залежав від пори року, певного приводу та вподобань. Жінки були прагматичними та дбали про своє здоров’я. Наречена могла спокійно вдягнути вінок на хустку, якщо весілля справляли взимку. На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні дні – стримані. Молодих дівчат вабили білі хустки, а також хустки з орнаментами та цікавим поєднанням кольорів. Старші жінки обирали більш прості моделі, зазвичай у темній кольоровій гаммі. Виключно чорні хустки носили вдови.

Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших. Хустка могла багато розповісти про матеріальний стан сім’ї. Вона вважалася доволі дорогою річчю: ще століття тому святкова хустка коштувала не менше, ніж половина місячного прибутку господаря середнього класу.

Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція збереглася в Україні й донині.

День хустки символізує об’єднання жіночих поколінь, передавання хустки від матері до доньки як цінності, плекання українських традицій та звичаїв. Доторкнутися до історії спробували і представниці слабкої статі в нашій установі. Старенькі автентичні хустки приміряли на себе дівчата відділу фітосанітарного аналізу.