Рак стебел або годроніоз лохини високорослої

На початку двадцятого століття у США розпочалася селекційна робота з лохиною високорослою і на сьогодні ця рослина є однією з основних комерційних ягідних культур у світі.

В Україні комерційне вирощування лохини високорослої розпочалось лише у 2007 році. Основні регіони комерційного вирощування лохини високорослої в Україні – Івано-Франківська, Волинська, Вінницька, Житомирська та Київська області. Віднедавна до вирощування лохини долучилась і Сумська область.

Лохина високоросла має смачніші та більші ягоди (до 2,5 см) ніж дика чорниця. Ягоди красивого синього кольору з сивим напиленням, зібрані в грона, що значно полегшує збір. Починає плодоносити на 2-3 рік після висаджування. З дорослого куща можна зібрати до 10 кг ягоди. Сорти лохини бувають від ранніх (червень-липень) до пізніх (вересень-жовтень).

Разом з розширенням ареалу вирощування – поширюються і збудники хвороб лохини.

Однією з небезпечних хвороб лохини – є рак стебла лохини, який викликає гриб Godronia cassandrae, живе на молодих зелених пагонах, які мають ще дуже ніжний покрив стебла.

Найбільш виразний симптом (рис. 1) ураження хворобою – це невеликі, набряклі червоно-коричневі концентричні плями, які навесні з’являються на однорічних і дворічних стеблах. Поступово протягом сезону плями набувають сірого забарвлення та еліптичної форми завдовжки 1-10 см. Крім того, інфікування відбувається через дрібні тріщини-поранення, що дуже часто виникають після зими на пагонах, листкових і квіткових бруньках. Ще один характерний симптом – це прояв там, де розгалужується молодий пагін.

Прояв хвороби видно в зоні рубчиків листя, коли з’являються дрібні червонуваті цятки, які збільшуються в розмірах, стають овальними і набувають каштаново-коричневого забарвлення. Згодом плями зливаються одна з одною, окільцьовують пагони і викликають їх відмирання. На старих пагонах утворюються виразки, які повільно розширюються, кора відшаровується. Листя хворих рослин набувають яскравого червонувато-коричневого забарвлення задовго до осінньої зміни забарвлення листя. У літній період гриб утворює на листках округлі коричневі плями з яскравим малиново-червоним ореолом. При сильному ураженні вся рослина покривається виразками і гине.

Патоген протягом зими лишається у своєрідних темно-коричневих або чорних кульках – пікнідах, у яких містяться конідії (безстатеві спори) (Рис.2). Весною, з початком вегетації, за температури від +8 до +22⁰С пікніди розтріскуються і звільнюють спори. Розповсюдженню спор сприяють дрібні пошкодження, рубці після опадів на листках і бруньках, дощ та вода для поливу. Спороношення зрілих пікнід відбувається за високої вологи протягом усього сезону: від початку цвітіння до опадання листя. В умовах спекотної і сухої погоди інфекція проявляється мінімально або її зовсім не видно.

Для контролю розвитку хвороби, до цвітіння рекомендується обробити рослину фунгіцидами. Уражені рослини краще видалити з ділянки і спалити.

Такі огляди треба проводити достатньо часто, щоб завчасно виявити патоген. Особливо, якщо попереднього року були окремі симптоми, то наступного сезону необхідно бути дуже уважними, щоб ця проблема не поширилася. Найважливіше – пагони треба вирізати систематично.