Комірні шкідники

Головне завдання аграріїв – виростити та зберегти високоякісне зерно, щоб отримати максимальний прибуток. Однак після збирання, на етапі зберігання до реалізації або переробки, серйозну загрозу становлять комірні шкідники – маленькі, але надзвичайно небезпечні.

Щороку через них втрачається від 5% до 30% і більше зібраного зерна, що суттєво впливає на його якість. Наприклад, внаслідок пошкодження комірним довгоносиком втрата маси кукурудзи може сягати 35%, а пшениці – до 50%. Також схожість зерна знижується на 27%.

Окрім прямого пошкодження, комахи забруднюють зерно своїми екскрементами, залишками линяння, відмерлими особинами та трухою. Це призводить до злипання зерна у грудки, підвищення його температури та вологості. Таке зерно стає непридатним для виробництва якісного борошна, оскільки його хлібопекарські та смакові властивості значно погіршуються. Крім того, воно швидше уражається пліснявими грибами, які виділяють токсини, що є небезпечними для людей і тварин.

Шкідники зернових запасів мають високу здатність до розмноження, і за сприятливих умов їх чисельність може стрімко зростати. Дослідження показують, що навіть за наявності лише трьох рисових довгоносиків на кілограм зерна вже пошкоджується близько 1% зерен, а вихід борошна зменшується на 0,12%. Якщо ж кількість довгоносиків досягає 10 екземплярів на кілограм, то втрати зростають до 0,5%.

Основні види комірних шкідників:

Комірний довгоносик (Sitophilus granarius L.) – темно-коричневий або чорний жук довжиною 3-4 мм, що не літає. Його личинки і дорослі особини харчуються зерном усіх злакових культур, а повний життєвий цикл проходить усередині зернівки. За масового розмноження він може знищити до 30% запасів зерна. Зимує в усіх стадіях розвитку в сховищах, тріщинах підлог та стін.

Рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L.) – жук довжиною 2,5–3,5 мм, темно-коричневого кольору, з двома червоними плямами на надкрилах, здатний до польоту. Його личинки розвиваються всередині зерна, а дорослі особини живуть від 3 до 6 місяців. За рік може розвиватися від 2 до 7 поколінь. Цей шкідник вражає не лише злакові, а й зерна кукурудзи, бобових та олійних культур.

Як захистити зернові запаси?

Ефективний захист зерна базується на знанні особливостей розвитку та поширення шкідників, а також на використанні комплексу профілактичних і винищувальних заходів.

Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання необхідного санітарного режиму в зерносховищах та прискладській території, створення несприятливих умов для розвитку і розмноження шкідників.

Мета профілактики – не допустити зараження зерна комахами. Для цього перед зберіганням необхідно ретельно підготувати склади:

-                  очистити приміщення від залишків зерна, відходів і сміття, де можуть накопичуватися шкідники.

-                  проаналізувати зразки на наявність комах та визначити необхідність дезінсекції.

-                  провітрити, просушити та обробити склади вапняним розчином і хімічними засобами для знищення шкідників.

Знезараження складів перед завантаженням зерна – є важливим етапом, що допомагає знищити комах, які вже присутні в приміщенні.

Дотримання санітарних норм, контроль рівня вологості та температури у зерносховищах – є ключовими чинниками для успішного зберігання зернових запасів та захисту їх від шкідників.