Бактеріоз винограду (хвороба Пірса)- Xylella fastidiosa Wells et al.
Вирощування винограду в Україні завжди асоціювалось з південними областями – Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, АР Крим. Щорічне потепління дало можливість поціновувачам винограду із північних областей, а саме: Сумської області, вирощувати не лише технічні сорти, але й столові. Вирощений на Поліссі столовий виноград, нічим не поступається південному за смаковими та товарними властивостями. Нажаль, з розширенням кліматичних умов вирощування винограду, розширився і ареал шкідливих організмів цієї культури. Щоб виростити здоровий виноград з товарним виглядом, хоч в промислових цілях, хоч на своїй присадибній ділянці, необхідно пам’ятати, що він пошкоджується багатьма шкідниками, вірусними, бактеріальними та грибними хворобами.
Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) – це шкідлива рослина з родини пасльонових, яка становить значну загрозу сільському господарству. Бур’ян внесено до офіційного переліку карантинних організмів України, які мають обмежене поширення. Паслін колючий походить із Мексики. Наразі ця рослина поширена у Північній Америці, Центральній Європі, Середземномор’ї, Австралії, Південній Африці, Східній Європі, на Кавказі, у Казахстані та на Далекому Сході. В Україні Solanum rostratum Dunal зустрічається на території Херсонської області.
Шкодочинність. Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) є одним із найнебезпечніших карантинних бур’янів, через його здатність до швидкого поширення та витіснення культурних рослин. Він особливо шкодить ярим зерновим та просапним культурам, знижуючи врожайність через конкуренцію за вологу, поживні речовини та світло. Окрім цього, рослина є резервуаром для деяких шкідливих комах та збудників захворювань, що становлять загрозу для сільськогосподарських культур.
Кукурудза – одна з найпродуктивніших злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового й технічного використання. Із загального валового світового виробництва зерна кукурудзи на продовольчі та технічні цілі використовують по 15-20, а на корм худобі – 60-65 відсотків.
Диплодіози кукурудзи – грибкові захворювання (порядок Ascomycetes). Їхні збудники – Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton і Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton – належать до видів, яких немає на території України. Уражують кукурудзу, але Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton може розвиватися й на бамбуку.
Втрати від хвороби зафіксовано під час вегетації кукурудзи, збирання врожаю та зберігання зерна. В разі висівання зараженого насіння вони становлять майже 50%. Різке зниження продуктивності (до 80%) було за ураження після початку цвітіння волоті кукурудзи. За пізнього ураження диплодіозом зниження маси качанів сягає 16%.
Економічно важливе значення диплодіоз має в кукурудзяному поясі США. Шкодочинність хвороби варіює за роками, а ще залежить від кліматичних умов. Так, наприклад, у вологому кліматі штату Індіана щорічні втрати зерна від диплодіозу сягають 15-25%.
Забезпечення фітосанітарної безпеки на території України – є ключовою умовою збереження продовольчої безпеки країни. Значну роль у цьому процесі відіграє Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», яка здійснює постійний моніторинг шкідливих організмів. У рамках державного нагляду щороку лабораторія, у співпраці з Управлінням фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Сумській області, приймає для аналізу зразки, зібрані за допомогою феромонних пасток.
Використання феромонних пасток стало найефективнішим методом для своєчасного виявлення та контролю чисельності шкідників, забезпечуючи переваги порівняно з традиційними методами, такими як візуальні обстеження чи механічні розкопки. Феромонні пастки дозволяють своєчасно виявляти шкідливу стадію розвитку фітофагів, контролювати динаміку чисельності шкідників на місцевому та регіональному рівнях, а також приймати рішення щодо часу та обсягів захисних заходів. Оперативність виявлення карантинних шкідливих організмів є однією з основних переваг цього методу.
Феромонна пастка – є екологічно безпечним пристроєм,які використовуються для заманювання та відлову комах за допомогою відповідного запаху, який характерний тільки для представників відповідного виду. Пастки притягують лише тих комах, чиї феромони використовуються. В залежності від виду комах пастки мають різну будову, що складається з хімічної принади та корпусу з клеєм, на який чіпляються шкідники.
Під час обстежень у серпні-вересні до Лабораторії було передано 686 феромонних пасток, з яких 35 призначені для виявлення Смолівки кедрової, 35 – Великого модринового короїда, 35 – Вусача мінливого, 40 – Бронзової березової златки, 260 – Ясеневої смарагдової златки, 18 – Азіатського вусача, 21 – Китайського вусача, 8 – Жовто-бурого мармурового клопа, 100 – Капрового жука, 90 – Західного кукурудзяного жука, 6 – Картопляної молі, 13 – Гарбузової блішки, 19 – Картопляної блішки, 6 – Гватемальської картопляної молі.
Вирощування винограду в Україні завжди асоціювалось з південними областями – Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, АР Крим. Щорічне потепління дало можливість поціновувачам винограду із північних областей, а саме: Сумської області, вирощувати не лише технічні сорти, але й столові. Вирощений на Поліссі столовий виноград, нічим не поступається південному за смаковими та товарними властивостями. Нажаль, з розширенням кліматичних умов вирощування винограду, розширився і ареал шкідливих організмів цієї культури. Щоб виростити здоровий виноград з товарним виглядом, хоч в промислових цілях, хоч на своїй присадибній ділянці, необхідно пам’ятати, що він пошкоджується багатьма шкідниками, вірусними, бактеріальними та грибними хворобами.
Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) – це шкідлива рослина з родини пасльонових, яка становить значну загрозу сільському господарству. Бур’ян внесено до офіційного переліку карантинних організмів України, які мають обмежене поширення. Паслін колючий походить із Мексики. Наразі ця рослина поширена у Північній Америці, Центральній Європі, Середземномор’ї, Австралії, Південній Африці, Східній Європі, на Кавказі, у Казахстані та на Далекому Сході. В Україні Solanum rostratum Dunal зустрічається на території Херсонської області.
Кукурудза – одна з найпродуктивніших злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового й технічного використання. Із загального валового світового виробництва зерна кукурудзи на продовольчі та технічні цілі використовують по 15-20, а на корм худобі – 60-65 відсотків.
Забезпечення фітосанітарної безпеки на території України – є ключовою умовою збереження продовольчої безпеки країни. Значну роль у цьому процесі відіграє Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», яка здійснює постійний моніторинг шкідливих організмів. У рамках державного нагляду щороку лабораторія, у співпраці з Управлінням фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Сумській області, приймає для аналізу зразки, зібрані за допомогою феромонних пасток.