Диплодіоз кукурудзи, або гниль суха кукурудзи

diplo-1Кукурудза – одна з найпродуктивніших злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового й технічного використання. Із загального валового світового виробництва зерна кукурудзи на продовольчі та технічні цілі використовують по 15-20, а на корм худобі – 60-65 відсотків.

Диплодіози кукурудзи – грибкові захворювання (порядок Ascomycetes). Їхні збудники – Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton і Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton – належать до видів, яких немає на території України. Уражують кукурудзу, але Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton може розвиватися й на бамбуку.

Втрати від хвороби зафіксовано під час вегетації кукурудзи, збирання врожаю та зберігання зерна. В разі висівання зараженого насіння вони становлять майже 50%. Різке зниження продуктивності (до 80%) було за ураження після початку цвітіння волоті кукурудзи. За пізнього ураження диплодіозом зниження маси качанів сягає 16%.

Економічно важливе значення диплодіоз має в кукурудзяному поясі США. Шкодочинність хвороби варіює за роками, а ще залежить від кліматичних умов. Так, наприклад, у вологому кліматі штату Індіана щорічні втрати зерна від диплодіозу сягають 15-25%.

Детальніше...

 

Результати обстеження феромонними пастками

1Забезпечення фітосанітарної безпеки на території України – є ключовою умовою збереження продовольчої безпеки країни. Значну роль у цьому процесі відіграє Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія», яка здійснює постійний моніторинг шкідливих організмів. У рамках державного нагляду щороку лабораторія, у співпраці з Управлінням фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Сумській області, приймає для аналізу зразки, зібрані за допомогою феромонних пасток.

Використання феромонних пасток стало найефективнішим методом для своєчасного виявлення та контролю чисельності шкідників, забезпечуючи переваги порівняно з традиційними методами, такими як візуальні обстеження чи механічні розкопки. Феромонні пастки дозволяють своєчасно виявляти шкідливу стадію розвитку фітофагів, контролювати динаміку чисельності шкідників на місцевому та регіональному рівнях, а також приймати рішення щодо часу та обсягів захисних заходів. Оперативність виявлення карантинних шкідливих організмів є однією з основних переваг цього методу.

Феромонна пастка – є екологічно безпечним пристроєм, які використовуються для заманювання та відлову комах за допомогою відповідного запаху, який характерний тільки для представників відповідного виду. Пастки притягують лише тих комах, чиї феромони використовуються. В залежності від виду комах пастки мають різну будову, що складається з хімічної принади та корпусу з клеєм, на який чіпляються шкідники. 

Під час обстежень у серпні-вересні до Лабораторії було передано 686 феромонних пасток, з яких 35 призначені для виявлення Смолівки кедрової, 35 – Великого модринового короїда, 35 – Вусача мінливого, 40 – Бронзової березової златки, 260 – Ясеневої смарагдової златки, 18 – Азіатського вусача, 21 – Китайського вусача, 8 – Жовто-бурого мармурового клопа, 100 – Капрового жука, 90 – Західного кукурудзяного жука, 6 – Картопляної молі, 13 – Гарбузової блішки, 19 – Картопляної блішки, 6 – Гватемальської картопляної молі.

Детальніше...

 

Картопляна міль – прихована шкода

kartoplia-1

Картопляна міль (Phthorimaea operculella) – є серйозним шкідником для картоплі, особливо під час її зберігання. Личинки цієї молі прогризають бульби картоплі, утворюючи численні ходи та залишаючи екскременти, що призводить до значного псування продукції.

Основні проблеми, пов’язані зі шкодочинністю картопляної молі у місцях зберігання:

-           погіршення якості картоплі: через ходи та пошкодження, бульби стають непридатними для продажу й вживання в їжу;

-           поширення гнилей: пошкоджена картопля легко заражається грибковими та бактеріальними хворобами, що викликає швидке псування і поширення гнилі;

-           втрати врожаю: внаслідок ураження картопляною міллю, втрати під час зберігання можуть досягати 50% або більше.



Детальніше...

 

Показники якості зерна

nasinnia-3 12_2021Якість зерна і його контроль – це визначення відповідності показників існуючим нормативним документам. Одним із важливішим і цінним показником якості хлібопекарського борошна , отриманого із зерна пшениці є клейковина.

Клейковина –це комплекс нерозчинних у воді білків, а також невеликої кількості крохмалю, клітковини, жирів та мінеральних речовин. Від кількості саме цих нерозчинних білків ( глютену і гліадину) залежить сила борошна.

Якість клейковини – сукупність фізичних властивостей клейковини- тягучість, пружність, еластичність. Хлібопекарські властивості борошна теж залежать від рівня деформації клейковини.

Якщо властивості клейковини низькі, хліб із такого борошна малооб’ємний, нееластичний, вологий на дотик або липкий, смак виробів може бути гірким.

Сумська фітосанітарна лабораторія надає послуги по визначенню показників якості сільськогосподарських культур.

Запрошуємо представників сільськогосподарських господарств перевіряти якість зерна у Державній установі « Сумська обласна фітосанітарна лабораторія»

Наші контакти :  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду  (0542)605921

 
Більше статтей...
▲ Вгору