«Восьма кара єгипетська» або азіатська сарана. Серед двох мільйонів видів комах, що населяють Землю, є ті, які здатні ставати справжнім стихійним лихом. Одне з них: азіатська сарана – відноситься до ряду прямокрилих.

Ваточник сирійський – проблемний бур’ян 

Сьогодні вже серйозно постає проблема забур’яненості посівів ваточником сирійським. Він надзвичайно конкурентоздатний до рослин і гербіцидів. Наявність в посівах ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.), навіть в незначній кількості призводить до втрат урожаю всіх культур, наприклад в сої – 12-19%.

Ця давня і красива на вигляд рослина названа на честь давньогрецького бога Ескулапа через його лікувальні властивості. Батьківщина ваточника сирійського – Північна Америка, і, насправді, до Сирії ніякого відношення цей бур’ян не має. Вперше рослина була завезена в Європу у ХVІІ ст., як технічна культура, і мала швидке розповсюдження. Спочатку із ваточника робили волокна для грубих тканин, вірьовки, матеріал для набивки меблів. Потім його частини використовували у виробництві пряжі, кіноплівки, навіть у виробництві вати. Із цієї рослини намагались отримати каучук, оскільки були виявлені компоненти каучуку і смоли. Проте виробництво каучуку виявилось трудомістким і затратним, а сам каучук виходив низької якості. Згодом до ваточника, як до сировини, втратили інтерес, а рослина перекочувала в природні рослинні групи. Подекуди його стали вирощувати як декоративну рослину.

Ваточник – трав’яниста багаторічна рослина заввишки до 2 м, відноситься до родини барвінкових. Має товсте пряме стебло, яке, при найменшому пошкодженні, виділяє сік. Сік має вигляд молока, звідти і народна назва – «чумацька трава». Листки – супротивного розміщення, крупні, мають продовгувато-еліптичну форму, із характерним хвилястим краєм та червоною центральною жилкою. Довжина листка може сягати 25 см, а ширина – 12 см. В середині літа нижні листки завжди опадають.

Небезпечний багатоїдний шкідник 

Лучний метелик (Loxostege sticticalis) належить до групи багатоїдних шкідників. Відноситься до тих шкідників, які розповсюджуються швидко, їдять багато і можуть завдати відчутної шкоди сільському господарству. Вид поширений майже у всій Європі, Північній Африці, Північній та Центральній Азії аж до Північного Китаю та Японії, а також інтродукований у Північній Америці. Трапляється переважно на занедбаних луках, відкритих ландшафтах та оброблюваних ділянках.

В Україні поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу. Розвивається у двох поколіннях. Три покоління, за оптимальних умов, може давати на півдні країни.

Характерною особливістю лучного метелика є циклічність масових розмножень, синхронізованих з циклами сонячної активності та клімату. Останні масові розмноження цього шкідника в Україні спостерігались у 2010-2011 роках.

Літ їх триває один-два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням сутінок до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані.

Знову шкодить чортополохівка 

Ще якихось півтора-два десятки років цього красеня-метелика знали, виключно як нешкідливий вид. Чортополохівка, латиною – Vanessa cardui, російською – репейница, крапивница. Цей шкідник-емігрант ще колись їв тільки бур’яни: кропиву, осот, будяк, чортополох, а тепер перекочував на культурні рослини. Пошкоджує коноплі, бавовник, буряки, зернобобові, баштанні, особливо полюбляє, сою і соняшник. 

Науковці вважають, що всі метелики, які навесні з’являються в Центральній і Північній Європі, це особини, що мігрують з південніших частин ареалу та північної Африки. Вони прямують за теплими течіями повітря та здатні подолати відстань до 5000 км. Однак слід зазначити, що в наших умовах можливих повний цикл розвитку цього виду.