Аналіз вибірок феромонних пасток

Охорона території України від занесення регульованими шкідливими організмами – пріоритет у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Державна установа «Сумська обласна фітосанітарна лабораторія» – є однією з провідних ланок, що стоять на варті фітосанітарної безпеки.

Відділ фітосанітарного аналізу, що є структурним підрозділом установи, тісно співпрацює із Управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Щороку, в рамках державного нагляду, до відділу надходять феромонні пастки для аналізу.

Феромонний моніторинг за останні десятиріччя став основним і найбільш рентабельним способом вчасного виявлення, контролю розповсюдження і оцінки динаміки чисельності шкідників порівняно з існуючими методами: візуальні обстеження, розкопки та інші. Застосування феромонних пасток для виявлення і спостереження за розвитком шкідників відрізняється простотою, безпечністю і ефективністю їх застосування, вони дозволяють оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії фітофагів, контролювати динаміку чисельності на місцевому і регіональному рівнях та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів. Однією з важливих переваг феромонного моніторингу – є вчасність виявлення карантинних шкідливих організмів.

Феромонна пастка – абсолютно екологічно безпечний пристрій для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника.

Повитиці – небезпечні паразити

Повитиці – рід рослин родини березкових (Convolvulaceae). Народні назви – перстенець, сплітачка, хмелинка. Наукова назва: Cuscuta.

На земній кулі нараховується 274 види повитиць, в Україні – 14 видів. Паразитують на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель.

Повитиця – однорічна рослина, віднесена до списку А-2 «Карантинні організми обмежено поширені в Україні», має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте витке стебло. До рослини-господаря повитиця присмоктується присосками, які називають гаусторіями. Коренів і листків на стеблах у повитиці немає, вони їй не потрібні, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Коли насінина повитиці проростає, на першому етапі життя проростка утворюється і корінець. Він закріплюється в ґрунті, а другий кінчик – майбутнє стебло – витягується, вигинаючись по спіралі. Як тільки цей проросток зіткнеться із стеблом майбутнього господаря, він починає завиватися навколо нього, а корінець відсихає – потреба в ньому минула.

Шестизубий короїд

Офіційна назва: Короїд шестизубчастий

Інша назва (народні назви): стенограф, великий сосновий короїд, короїд шестизубий.

Назва латиною: Ips sexdentatus Boern., Tomicus stenographus s. sexdentatus.

Кормові деревні рослини: сосна, включаючи кедри, рідше заселяє ялину сибірську, ялину Аянську, ялину корейську, ялину східну, ялицю європейську, ялицю кавказьку і модрину, рідко зустрічається на сосні похоронній.

Розмноження двостатеве. Розвиток повний. В основній частині ареалу за рік розвивається одна, на півдні ареалу – дві генерації. Зимують в основному жуки. На півдні на зимівлю можуть йти личинки і лялечки.