БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ - НЕБЕЗПЕЧНА КАРАНТИННА ХВОРОБА САДІВ ТА РОЗСАДНИКІВ

Синоніми: Micrococcus amylovorus, Bacilus amylovorus

Рослини-господарі. Найбільше уражуються глід, айва, кизил, груша, яблуня, пір аканта, горобина, стравезія, ірга, хеномелес, мушмула. Дуже мало відомо про ураження малини і троянди. Деякі види глоду і кизилу є резерваторами інфекції.

Географічне розповсюдження. Європа: Австрія, Румунія, Україна, Чехія, Угорщина, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Словаччина, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Югославія. Азія: Вірменія, Японія, Йорданія, Туреччина, Китай, Ізраїль, Ліван, Корея, Саудівська Аравія, В’єтнам, Індія. Африка: Єгипет. Північна Америка: Бермуди, Канада, Мексика, США. Центральна Америка і Кариби: Гватемала, Гаїті. Південна Америка: Колумбія. Океанія: Нова Зеландія.

МУРАХИ НА ПРИСАДИБНІЙ ДІЛЯНЦІ 

В 70-х роках ХХ ст. існувала стала думка про виключну користь мурах для сільського господарства, в тому числі і на присадибних ділянках. Багато науковців вивчали їх симбіоз з попелицями – серйозними шкідниками садів і городів.

Загальновідомо про корисну діяльність мурах в лісових масивах. Однак, оселяючись в саду чи на городі, деякі види мурах спричиняють шкоду. Вони вигризають приймочки і маточки квіток малини, груші, яблуні; живляться соком ягід, корою молодих пагонів, бруньками різних порід дерев. Дернова мураха, наприклад, обгризає сходи і корінь редиски, капусти, картоплі, буряків, моркви. Деякі види мурах збирають в свої підземні склади насіння.

Проте, основна шкода від мурах на присадибних ділянках полягає у їх невід’ємному живленні паддю садових і городніх попелиць, яка має велику кількість цукрів.  Живучи неподалік від колоній попелиць, мурахи постійно охороняють цих шкідників від природних ворогів: личинок мух-серфід, золотоочок, кокцинелід тощо. Існує думка, що мурахи поїдають попелиць лише при надлишковому розмноженні. Вони часто розносять попелиць на молоді пагони, тим самим допомагаючи розселенню і розмноженню. Вчені встановили, що річна потреба мурах в цукрі покривається повністю за рахунок паді. В присутності своїх сторожів попелиці живляться вдвічі активніше, а плодові дерева втрачають щорічно таку кількість соку, в якому міститься від 50 до 100 кг цукру.

Вусачі роду монохамус – карантинні шкідники

Розширення торгівельних відносин України з іншими країнами світу збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу.

Через високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень, 30 видів внесено до списку А-1 «Карантинні організми відсутні в Україні», з них дев’ять видів належать до вусачів роду Monochamus. Вони поширені в Китаї, США, Канаді, Мексиці, Кореї, Росії.

Дорослі жуки завдовжки від 15 до 40 мм, у самців вусики довші за тіло в 1,5-2 рази. Життєвий цикл вусачів може тривати протягом одного двох років. Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня-червня. Вихід жуків відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання жуків потрібно додаткове живлення протягом 10 днів, вони живляться молодими пагонами та корою. Самки відкладають яйця у вигризені конічні лунки. В кожній лунці знаходиться одне яйце.