У другій половині зими починається активна підготовка до робіт в городі – вирощування розсади. Сніг ще не зійшов, а про майбутні посадки вже доводиться дбати. Для городників сезон починається в лютому-березні з посіву насіння овочевих культур на розсаду. Саме в цей час закладається майбутній урожай баклажанів, перців, помідорів, капусти й огірків. І, здавалось би, за наявності якісного посівного матеріалу та багаторічного досвіду можна виключити всі можливі ризики. Однак, навіть якщо посів пройде благополучно, і сходи почнуть швидко розвиватися, досвідчений господар не втрачає пильності, оскільки розсаду може підстерігати чорна ніжка.
Кліматичні умови вирощування озимих культур в Україні, особливо в її північно-східній частині, різняться різноманітністю й складністю.
Більше це стосується періоду зимівлі, коли рослини підпадають під дію морозів, різких коливань температур, відлиг, крижаних кірок, видування, вимокання, випрівання та інших несприятливих чинників.
Одним із найнебезпечніших чинників зимового періоду є, звичайно, низькі негативні температури. Підсумок перезимівлі залежить від сили морозу, генетичних особливостей сорту, а також умов, що пом’якшують дію стресового чинника.
Серед розмаїття і безлічі кімнатних квітів, у кожної господині є свій улюблений фікус чи гортензія, а, може, це бегонія чи цикламен? Буває, що ця улюблена квітка змінює колір листя, починається квіткопад. Причиною цьому можуть бути шкідники кімнатних рослин.
Шляхів для зараження досить багато. Передбачити все не можливо, в такому випадку треба вжити невідкладних заходів для збереження квітки, інакше вона може просто загинути.
Швидко позбутися агресора можна тільки тоді, коли знаєш його в обличчя і відомі способи його знищення.
Чи не найпоширенішими шкідниками кімнатних рослин – є щитівки. Ці комахи пошкоджують безліч рослин: цитрусові, папороті, лаври, пальми, аспарагуси, фікуси та ін.
Зовнішній виглад нагадує наріст коричневого або кремового кольору на стеблі. Насправді це комаха, яка ховається під щільним хітиновим панциром-щитком, за це вони і отримали свою назву.
Ценхрус довгоголковий походить із Північної Америки. В наш час він поширений на всіх континентах. В Україні в "Переліку регульованих шкідливих організмів" ценхрус внесено до списку А2 (карантинні організми обмежено поширені на території України).
Ценхрус довгоголковий – однорічна трав’яниста рослина. За зовнішнім виглядом у початковій фазі розвитку схожий на мишій зелений і плоскуху звичайну. Стебла плоскі, прямі, легко укорінюються у вузлах, утворюють численні розгалуження. Довжина стебел 20-120 см. Коренева система – мичкувата. Листки гладенькі, лінійні, вузькі, зверху загострені. У молодих рослин листки м’які та еластичні, у старих – тверді й грубі.
Суцвіття – переривчаста волоть, що складається з 8-15 колосків вкритих гострими шипами.
Плід – зернівка, блискучо-коричнева, овальна з рубчиком у вигляді невеликої чорної цяточки. Зернівка вкрита колосковою лускою й оточена гострими шипами. Довжина зернівки 2,1-2,5 мм, ширина – 1,8-2,3 мм, товщина – 1-1,4 мм.
Насіння ценхрусу довгоголкового при оптимальній температурі навколишнього середовища 20-250С добре проростає із глибини 5-15 см. Сходи з’являються з кінця квітня до середини червня, колосіння – кінець липня початок серпня, дозрівання – у серпні-вересні.
Кліматичні умови вирощування озимих культур в Україні, особливо в її північно-східній частині, різняться різноманітністю й складністю. 
Серед розмаїття і безлічі кімнатних квітів, у кожної господині є свій улюблений фікус чи гортензія, а, може, це бегонія чи цикламен? Буває, що ця улюблена квітка змінює колір листя, починається квіткопад. Причиною цьому можуть бути шкідники кімнатних рослин. 
Ценхрус довгоголковий походить із Північної Америки. В наш час він поширений на всіх континентах. В Україні в "Переліку регульованих шкідливих організмів" ценхрус внесено до списку А2 (карантинні організми обмежено поширені на території України).