Гірчак повзучий – небезпечний карантинний бур’ян 

Гірчак рожевий, гірчак звичайний (Acroptilon repens L.) народні назви: блаваж-гірчак, струч. Оселяється гірчак на орних полях, у садах, на городах, виноградниках, а також на необроблюваних площах: пустищах, луках, пасовищах, на узбіччях автомагістралей і ґрунтових доріг, уздовж залізничних колій. Він здатний окупувати навіть засолені ділянки та території з ущільненим ґрунтом чи товстим глиняним шаром, якщо кліматичні умови його задовольняють.

Бур’ян надзвичайно шкодочинний. При сильному засміченні повністю витісняє інші рослини і різко знижує (на 50-70%) або зовсім знищує врожай польових культур. Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней. Навіть невеликі домішки рослин бур’яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.

Хто загрожує посівам взимку? 

Щороку в осінньо-зимовий період ці шкідливі гризуни створюють реальну загрозу посівам зернових культур, ріпаку, багаторічних трав. Обираючи для живлення ці культури гризуни утворюють у посівах прогалини. Оселяючись в складських та житлових приміщеннях, вони пошкоджують продукти, тару та й самі приміщення. До того ж, миші є носіями збудників різних інфекційних та інвазійних хвороб людей та тварин, зокрема туляремії.

Серед гризунів (Rodentia), а їх на Землі нараховується біля 2500 видів, найчисленнішою – є родина Мишині (Muridae). До неї відносяться миші, сірі та чорні пацюки.

Мишоподібні – злісні шкідники сільськогосподарських культур та їх врожаю. За сприятливих умов, вони можуть розмножуватися у великій кількості на значній території й знижувати врожайність озимих зернових та багаторічних трав від 30 до 70%.

Якісне насіння – запорука гарного врожаю 

Насінництво – галузь рослинництва, яка займається масовим розмноженням насіння районованих сортів для здійснення сортозаміни та сортооновлення, збереження і поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей.

Насінництво сільськогосподарських культур в Україні регламентується Законами України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин», державними стандартами «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості.» (ДСТУ 2240-93), «Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення» (ДСТУ 2949-94) та «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» (ДСТУ 4138-2002); Державним реєстром сортів рослин України», «Державним реєстром виробників насіння та садивного матеріалу».

Насінництво сільськогосподарських культур поділяється на категорії: оригінальне, елітне, репродукційне (для гібридів – гібридне). Оригінальне насіння (ОН) – розсадник збереження сорту, розсадники випробування першого та другого років (РВ-1,РВ-2), розсадник розмноження першого року (Р-1). Елітне насіння (ЕН) – насіння отримане послідовним розмноженням оригінального насіння (розсадники розмноження з другого року: Р-2, Р-3, супереліта, еліта). Репродукційне насіння (РН_1-3) – насіння, яке отримують пересівом еліти. Гібридне насіння (F₁ – перше, F₂ – друге покоління) – насіння, отримане від схрещування генетично відмінних рослин (батьківських форм) на ділянках гібридизації.